Справа № 303/788/25

Провадження № 1-кп/303/114/25

УХВАЛА

31 січня 2025 року                                            м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді                                                     ОСОБА_1 ,

з участю секретаря                                                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                                                ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_4 ,

захисника                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071040001480 від 01 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

У С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071040001480 від 01 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2025 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п. 1, п.2, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може: переховуватися від суду, зокрема це підтверджується тим, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час (всі) не допитані. Зокрема, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому судовому розгляду, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та не упередженість при судовому розгляді даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як вчинив новий корисливий злочин із застосуванням насильства, а не пройшло і місяць після його звільнення з місця позбавлення волі. Просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, із визначенням розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання з наведених в ньому підстав та просив його задовольнити, а також просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід, проти призначення судового розгляду не заперечив. Просив розгляд справи проводити суддею одноособово.

Захисник обвинуваченого -  адвокат ОСОБА_5 , будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення даного клопотання. Пояснив, що клопотання необґрунтоване, ризики наведені у ньому нічим не підтверджені, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, проти призначення судового розгляду не заперечив. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Потерпіла у судове засідання не прибула. Подала заяву про проведення підготовчого судового засідання та подальших судових засідань у її відсутності.

З врахуванням думки учасників, суд вважає можливим судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні. Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні та колегіально судом у складі трьох професійних суддів немає.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши з цього приводу думку учасників судового провадження, суд доходить наступного висновку.

 Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави у розмірі 242240 грн.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, визначений вищезазначеною ухвалою, закінчується 31.01.2025. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

У судовому засіданні установлено, що на даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, суд враховує тяжкість покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, що загрожує в разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може:

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час судом (всі) не допитані. Зокрема, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому судовому розгляду, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та не упередженість при судовому розгляді даного кримінального провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як вчинив новий корисливий злочин із застосуванням насильства, при тому, що не пройшло і місяць після його звільнення з місця позбавлення волі.

Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.

Крім того, суд вважає, що не втратив актуальності ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Даний ризик залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочину, який інкримінується обвинуваченому, та суворості покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним, а тому, на думку суду є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду.

Крім того, суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 становить підвищену суспільну небезпеку.  Тому, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на більш м`який, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, на даний час повністю своєї актуальності не втратили.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим з плином часу інтереси слідства не втратили актуальності.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлені наслідками для конкретних осіб, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок про необхідність продовження до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Керуючись ст. 314, 315, 331, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, призначити до судового розгляду в залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на 07 лютого 2025 року о 09 год. 45 хв.

Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати на вказаний вище час та дату сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора  про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 -задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, строком на 60 днів – по 01 квітня 2025 включно.

 Визначити ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_4 застави, покласти на нього на строк два місяці до 01 квітня 2025 року наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31.01.2025.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                                                 ОСОБА_6