Справа №295/753/25

Категорія  4

2-н/295/181/25

УХВАЛА

Про відмову у видачі судового наказу

       30.01.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати вартості послуг з розподілу природного газу у розмірі 770, 30 грн за період з 01.09.2023 по 31.12.2024, а також інфляційні втрати в розмірі 50, 60 грн, 3% річних у розмірі 15, 23 грн та судовий збір в розмірі 302, 80 грн.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 10.09.2018 по даний час за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про можливість видати судовий наказ, суддя приходить до наступного висновку.

Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу містяться у ст. 163 ЦПК України.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).

Нормами п. 5 ч. 2 ст. 163 КПК України передбачено, що в заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Всупереч викладеному, на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, документально не підтверджується, що ОСОБА_1 отримує послуги з розподілу замовленої потужності за адресою, зазначеною у заяві – АДРЕСА_2 .

Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

До заяви не долучені докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є власником (співвласником) зазначеного житлового приміщення, як і не підтверджується, що вона там проживає, що з нею укладений відповідний договір про надання послуг, тощо, а відтак не доведено, що вона користується послугами, які надає стягувач за адресою, зазначеною у заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 163, п. 5 ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, оскільки в ній не зазначені повні відомості, які передбачають виникнення або порушення права грошової вимоги саме до зазначеного боржника, до заяви не долучені докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає заявник, а також докази про укладання в письмовій або електронній формі договору, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та витребувати такі відомості в наказовому провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо  заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Нормами п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Керуючись ст.ст. 163, 165 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30 січня 2025 року.

Суддя                                                        Л.М. Чішман