Справа № 515/1812/24

Провадження № 1-кп/515/140/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження № 12024168240000034 від 27 квітня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дивізія Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, військовозобов`язаного, з професійно-технічною освітою, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2021 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 порушив вимоги ст. ст. 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 7, 17, 34, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», ст. ст. 7, 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п. 2 Розділу ІІІ, п.п. 1, 3, 4 Розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Міністерством аграрної політики та продовольства України, наказ № 700 від 19.09.2022, за таких обставин.

26 квітня 2024 року близько 17 години 00 хвилин, знаходячись за адресою: вул.Суворова, буд. 86, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, а саме на вилов водних біоресурсів на озері Сасик, неподалік від села Борисівка, Татарбунарської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області.

Так, 26 квітня 2024 року близько 22 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заняття рибним добувним промислом, не маючи на це відповідного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заборонених для рибалок-любителів знарядь лову: монониткових (волосінних) сіток, у кількості семи штук, забрідного гумового костюму типу ОЗК, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, ОСОБА_3 прибув до озера Сасик за координатами 45,804660 С, 29,650970 В, яке знаходиться в межах зони антропогенних ландшафтів Дунайського біосферного заповідника, де знаходячись на відстані 800 м від села Борисівка Білгород-Дністровського району Одеської області з метою незаконного вилову риби за допомогою спеціального забрідного гумового костюму типу ОЗК, незаконно встановив у воді монониткові сітки, в кількості семи штук, після чого повернувся на берег.

Наступного дня, 27 квітня 2024 року близько 04 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію раніше виниклого умислу, спрямованого на незаконне зайняття рибним промислом, на незаконний вилов водних біоресурсів, таким же чином повернувся у вищезазначене місце на озеро Сасик до раніше залишених у водоймі монониткових (рибацьких) сіток, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді незаконного вилову риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, не маючи належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою спеціального забрідного гумового костюму типу ОЗК дістав із водойми раніше встановлені ним вищевказані монониткові сітки, в кількості семи штук разом з заплутаною в них рибою, таким чином здійснив в межах зони антропогенних ландшафтів Дунайського біосферного заповідника незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: риби виду «карась сріблястий», в кількості 78 одиниць. Після чого, погрузив всю рибу карась до багажного відділення автомобіля марки ВАЗ 21074 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , фіолетового кольору, який перебуває у його постійному користуванні та поїхав в напрямку свого місця мешкання. У подальшому, вищевказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції на узбіччі дороги з західної сторони від домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 в напрямку, перпендикулярно розташованій автодорозі М 15 Одеса-Рені.

В ході проведення огляду вищевказаного автомобіля, було виявлено та вилучено наступне майно та об`єкти: 7 риболовецьких ліскових сіток світлого кольору, довжиною кожна по 65 метрів, висотою 70 метрів з розміром вічка 55 мм; рибу виду «карась сріблястий» в кількості 78 шт., гумові рибацькі штани (бувші в експлуатації, без пошкоджень).

Внаслідок своїх умисних, протиправних дій, заподіяних порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме внаслідок незаконного добування об`єктів тваринного світу, риби виду «карась сріблястий» в кількості 78 шт., ОСОБА_3 спричинив істотну шкоду державі в особі Дунайського біосферного заповідника на загальну суму 68 041,74 грн.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.249 КК України, за ознаками: незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

       Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з яким останній у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

У даній заяві захисником – адвокатом ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, згоду останнього із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту щодо нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні, за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Ухвалою суду від 09 січня 2025 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2, 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом, доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд бере до уваги визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст.66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винного у скоєнні кримінальних правопорушень особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, мотиви і причини, які призвели до скоєння ним кримінального правопорушення, його ставлення та поведінку після вчинення злочину, наслідки, що настали, завдання матеріальної шкоди, дані про особу, а саме те, що ОСОБА_3  повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого діяння, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання повних та послідовних показів стосовно відомих йому обставин, щиро кається у вчиненому, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , 2021 року народження.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищенаведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого та його відношення до вчиненого, думку прокурора з приводу покарання та вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст.249 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч.2 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання на переконання суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

       Установлено, що підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає, з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

       Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 68 041,74 грн суд задовольняє у заявленому позивачем розмірі на підставі ст.1166 ЦК України, як такий, що знайшов своє підтвердження матеріалами кримінального провадження у межах пред`явленого обвинувачення.

       На підставі частини 4 статті 174 КПК України, відповідно до якої суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 05 червня 2024 року.

       Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 18 932,00 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ст.124 КПК України.

       Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

       Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

        ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засуджену до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 68 041,74 грн (шістдесят вісім тисяч сорок одна грн 74к.) на рахунок UA428999980333189331000015732 фонду охорони навколишнього природного середовища Татарбунарська міська ТГ, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Татарбун./24062100, код ЄДРПОУ 37607526, банка казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 18 932,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві грн 00к.) на відшкодування витрат на проведення експертизи.

       Скасувати арешти на майно, накладені ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 05 червня 2024 року.

Речові докази по справі: 7 риболовецьких ліскових сіток (4 з яких було поміщено до пропіленового мішку білого кольору, який запаковано та скріплено за допомогою пластикової пломби з номером В043364 та 3 з яких до мішку та скріплено за допомогою пластикової пломби з номером В043365) та гумові рибацькі штани (бувші в експлуатації), які поміщено до полімерного мішку та кріплено пластиковою пломбою В043361, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - конфіскувати у дохід держави;

автомобіль марки «ВАЗ 21074» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , повернути за належністю власнику;

рибу виду «карась» в кількості 78 шт., загальною вагою 32 кг, з яких 35 поміщено до сейф-пакету РБР 4155651, інші 32 до сейф-пакету РБР 4155652 та 11 шт. до сейф-пакету РБР 4155650, та передано на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД», код ЄДРПОУ 33659539, конфіскувати, шляхом звернення коштів, отриманих від її реалізації через ПП «Клест ЛТД» в дохід держави.

       Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

       На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

       Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

       Суддя  ОСОБА_1