Справа № 11-1042\ 2006 року Категорія: ч.2ст.125 КК України

1

Головуючий у 1-й інстанції: Кузнєцова О.Ю. Доповідач: Гавриш В.М.

УХВАЛА

Іменем України

2006 року вересня місяця « 6» дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді       Гавриш В.М.

Суддів:                                    Голубенко Н.В. Кожевнікова О.В.

Адвоката                               ОСОБА_1

Потерпілого                          ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та громадянки ОСОБА_4 на вирок Октябрсь-кого районного суду м. Полтави від 06 липня 2006 року

установила:

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, освіта середня, працюючий водієм маршрутного таксі у ПП ОСОБА_5, одружений, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий засуджений за ст.125 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробу­ванням та іспитовим строком на 1 рік. Одночасно цим же вироком з ОСОБА_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, грома­дянки України, освіта середня, працюючої картонни­ком Полтавського картонного заводу,  заміжньої та маючої на утриманні неповнолітню дитину, прожива­ючої АДРЕСА_1, раніше не су­димої стягнуто солідарно з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 ма­теріальні збитки 248 грн. ЗО коп. та моральну шкоду 2000 грн., а всього 2248 грн. 30 коп.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 6 травня 2005 року спільно з ОСОБА_4, кримінальна справа відносно якої закрита за ст.6 ч.І п.4 КПК України, тобто внаслідок застосування ст. 1 п. б Закону України " Про амністію" від 31 травня 2005 року близько 24.00 год., в квартирі АДРЕСА_2, на грунті неприязливих стосунків, умисно нанесли потерпілому ОСОБА_2 удари в область голови, тулубу та статеві органи, чим заподіяли легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.

В апеляції засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду та закриття кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, мо­тивуючи тим, що він не заподіював тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а ті­лесні ушкодження заподіяла його бувша дружина ОСОБА_4, яка вдарила потерпі­лого каструлею чи сковорідкою по голові, у відповідь на неправомірні дії з боку са­мого потерпілого.

В апеляції громадянки ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку суду, в частині стягнення з неї солідарно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків і моральної шкоди та залишення без задоволення позовні вимоги потерпілого, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 знаходячись в стані ал­когольного сп"яніння, своїми протиправними діями спровокував її на бійку, щоб во­на відмовилась від аліментів.

Вислухавши доповідь судді Апеляційного суду Полтавської області, запере­чення потерпілого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти скасування вироку і скасування вироку, перевіривши матеріали справи, обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а апеляція ОСОБА_3 не підлягає задоволенню виходя­чи з наступного.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріа­льної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" від 31 березня 1989 року, шкоду заподіяно спільними діями підсудного та іншої особи, кримінальну справу щодо якої було закрито з підстав, передбачених п.п.2-10 ст.6 КПК України, суд покладає на підсудного обов"язок відшкодувати матеріальну шкоду в повному розмірі і роз"яснює цивільному позивачеві право пред"явити позов про відшкодування шкоди солідарно із засудженим, в порядку цивільного судочинс­тва до особи.

Як убачається із матеріалів справи, суд встановив доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та, за її письмовою заявою, звільнив обвинувачену від кримінальної відповідальності внаслідок засто­сування акту амністії.

/а.с. 77, 132/

Оскільки ОСОБА_4 не є засудженою, суд, при постановленні вироку віднос­но іншої особи, тобто ОСОБА_3, повинен був вирішувати долю обґрунтованості позовних вимог потерпілого тільки відносно засудженого та не визнавати солідар­ними відповідачами інших осіб, які цим вироком не засуджувалися.

За таких підстав, з резолютивної частини вироку підлягає виключенню рішення суду про стягнення, з ОСОБА_4 248 грн.ЗО коп. мате­ріальних збитків та 2 00 грн. як солідарного відповідача з ОСОБА_3, за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_2.

За цих же підстав, з мотивувальної частини вироку слід виключити посилання суду на вчинення ОСОБА_3 злочину передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України спільно з ОСОБА_4, оскільки у відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та п. 18 постанови Пле­нуму Верховного Суду України " Про застосування Конституції України при здійс­ненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року відносно останньої обвинувальний ви­рок не постановлявся, а матеріали кримінальна справа відносно неї закрита прова­дженням.

/а.с. 132 /

На підставі викладеного апеляція громадянки ОСОБА_4 підлягає тільки час­тковому задоволенню, оскільки питання обґрунтованості позовних вимог потерпіло­го, на даній стадії, є передчасними.

Поряд з цим, вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинних дій віднос­но потерпілого, при обставинах встановлених судом, грунтується на перевірених належним чином доказах по справі, цим доказам, в тому числі показанням ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, висновкам судово-медичної експертизи, показанням судово-медичного експерта ОСОБА_7, а також громадянки ОСОБА_4 як і запереченням засудженого, суд дав об'єктивну та вірну оцінку.

Суд обгрунтовано визнав суперечливі та не послідовні показання засудженого неспроможними, оскільки вони спростовуються вище приведеними доказами в їх сукупності, а тому апеляція ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію громадянки ОСОБА_4 частково задовольнити.

З мотивувальної частини вироку виключити вказівку суду про вчинення зло­чину засудженим ОСОБА_3 у спів участі з ОСОБА_4 і вважити його вчиненим у співучасті з особою, кримінальна справа стосовно якої за­крита провадженням.

З резолютивної частини вироку виключити, як солідарного відповідача ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2  2 248 грн.ЗО коп.

В решті вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 6 липня 2006 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.