ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" жовтня 2011 р. м. Київ К/9991/42574/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач),
Веденяпіна О.А.,
Головчук С.В.,
Кочана В.М.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення недоотриманої щорічної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
04 вересня 2008 року ОСОБА_6 пред’явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області (далі –УПФ) про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3400 грн. 00 коп.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_6 на відшкодування недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік та 7 місяців 2008 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в сумі 2120,70 грн. В іншій частині в позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнята нова постанова, якою позов задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області нарахувати ОСОБА_6 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
В частині позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області нарахувати на користь ОСОБА_6 державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняте нове судове рішення.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має статус «дитина війни».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та вірно встановлюючи період, під час якого позивач мав право на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», апеляційний суд виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ці норми втратили чинність і не підлягали застосуванню. УПФ повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Однак повністю погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не може.
Відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивачу підвищення до пенсії у 2007-2008 роках не виплачувалось так як пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що дії УПФ є протиправними лише з моменту ухвалення рішень Конституційним Судом України.
Однак, задовольняючи позовні вимоги за період з 09 липня по 01 вересня 2007 року, суд апеляційної інстанції не врахував того, що відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції на час ухвалення рішення) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В частині 1 статті 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Позивач звернувся з адміністративним позовом 4 вересня 2008 року, а тому в задоволенні позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 01 вересня 2007 року необхідно було відмовити з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог і задовольнив їх також з 22 травня 2008 року і далі, при цьому судом допущено помилку в частині не зазначення кінцевої дати задоволення позовних вимог, внаслідок чого суд, фактично, задовольнив позов на майбутнє. Оскільки завданням адміністративного суду є захист прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, то покладати на відповідних суб’єктів зобов’язання по відновленню порушених прав за відсутності порушень є неправильним.
З урахуванням цього з метою повного захисту прав позивача, позов підлягав задоволенню з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
За таких обставин позов підлягав задоволенню з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно до вимог статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із статтею 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року скасувати частково.
Позовні вимоги задовільнити частково. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, за періоди з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю.
В задоволенні позову за період з 09 липня по 01 вересня 2007 року відмовити.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року залишити без змін
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: