ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/29020.10.11

За позовом          Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа

                    Страхування", м. Київ

До                    Приватного акціонерного товариства  страхова компанія "Інтер-Поліс",

                    м. Київ    

про                    відшкодування шкоди в порядку регресу 24 407,90 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          ОСОБА_1 –пред. по довір.

Від відповідача          ОСОБА_2 –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі - 24 407,90 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 13.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/290 та призначено розгляд справи на 28.09.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №АА/0261451.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит, яка долучена до матеріалів справи. До того ж кожна із сторін надала копію наявного полісу .

В судовому засіданні 28.09.2011р. представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.

Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.10.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, проте, на виконання ухвали суду надав копії телеграми  про витребування інформації щодо реалізації полісу.

В судовому засіданні 20.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 046.0253228.009, відповідно до умов якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мітсубіші», державний НОМЕР_1

Відповідно до розгорнутої довідки ВДАІ 23.03.2011 року на перехресті вул. Семашка —вул. Стуса у м. Києві сталася  дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Мітсубіші», державний НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Судзукі», державний НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2011р. (суддя - Домарацька А.В.), громадянин ОСОБА_3. 23.03.2011 року, керуючи автомобілем марки «Судзукі», державний НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мітсубіші», державний НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ОСОБА_3. порушив п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Матеріальна шкода, яка була завдана ОСОБА_4 внаслідок ДТП визначена  та складає  24 407,90 грн., що підтверджується Рахунком № 101-11/03/29 від 29.03.2011р., який наданий ТОВ «Лайф Авто».

Позивачем також було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ЗАТ «УЦПЗ Експерт-Сервіс». Відповідно до Звіту № 5987 від 29.03.2011р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Мітсубіші», державний НОМЕР_1, склала 26 154,88 грн.

25.03.2011р. ОСОБА_4 було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування.

21.04.2011р. позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 24 407,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3479, копія якого прикладається до матеріалів справи  .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. застрахована відповідачем відповідно до Полісу № АА/0261451.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25 500, а розмір франшизи –510 грн.

Представником позивача ОСОБА_5. була подана до відповідача регресна вимога № 4002 з проханням сплатити позивачу страхове відшкодування, що підтверджується відповідною вхідною відміткою канцелярії відповідача.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події та факти .Крім того судом прийнято до уваги ,що єдина централізована база МТСБУ  формується на підставі відомостей отриманих від страховиків, а тому будь-які розбіжності, або не підтвердження належних  відомостей то є  ризик самого страховика ( в даному випадку відповідача ).

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір - є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено ,що відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та  документально підтверджували висловлені заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але  таким, що підлягає частковому задоволенню за вирахуванням франшизи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»(юридична адреса: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, адреса для листування: 04073, м. Київ, пр-т. Московський, 9, БЦ «Форум Парк Плаза», оф. № 2-204, а/с 32, код ЄДРПОУ 30968986), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі –23 897 (двадцять три тисячі вісімсот дев’яносто сім) грн. 90 коп., 238 (двісті тридцять вісім) грн. 98 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 21 жовтня 2011 року.