СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
5 березня 2008 року |
Справа № 20-4/433 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Голика В.С.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 20.11.99, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, Ліннік Олексій Вікторович, довіреність № 98/10-0 від 14.01.06, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя;
представник 3-ої особи, Щукін Дмитро Борисович, довіреність № 3371/9/10-036 від 10.10.07, Державна податкова адміністрація у місті Севастополі;
представник 3-ої особи, Кочкаренко Вікторія Олксандрівна, довіреність № 1584/9/10-036 від 30.05.07, Державна податкова адміністрація у місті Севастополі;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 13 грудня 2007 року у справі № 20-4/433
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, місто Севастополь, 99000)
3-тя особа: Державна податкова адміністрація у місті Севастополі
(вул. Кулакова, 56, місто Севастополь, 99011)
про скасування рішення № 0000052330/0 від 29.01.2007
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052330/0 від 29.01.2007.
Ухвалою господарського суду від 14.11.2007 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору на стороні відповідача залучено Державну податкову адміністрацію України у місті Севастополі. Крим того, господарський суд викликав для дачі показань в якості свідків особу, яка проводила перевірку та продавця позивача.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, оскільки викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, факти не відповідають дійсності. Як стверджує позивач, грошові кошти в сумі, на яку виявлено невідповідність, знаходились не у місці проведення розрахунків, а в особистій сумці підприємця та повинні були використані на сплату пожежного обладнання, що підтверджується товарним чеком.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи на те, що факт незабезпечення відповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків мав місце. Стверджував, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, з посиланням на статтю 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" стверджуючи, що закінченою розрахунковою операцією є приймання від покупця грошових коштів за місцем реалізації товарів яка повинна проводитись через реєстратор розрахункових операцій, а тому доводи позивача щодо нездійснення повного розрахунку по операції з продажу сигарет в обґрунтування невидачі розрахункового документу, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначала на те, що відповідно до пункту 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298), розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Вказувала, що купюра номіналом 200,00 грн. була надана продавцю не для здійснення її розміну.
На думку Державної податкової адміністрації України в місті Севастополі, за направленням якої проведено перевірку, та якою складений акт перевірки, до місця проведення розрахунків також відноситься місце зберігання отриманих за реалізований товар грошових коштів, в даному випадку це у тому числі кошти, що знаходились в сумці суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Щодо номеру акту перевірки третя особа пояснила, що номер акту - 2703004/2330 - був привласнений при надходженні до податкового органу в журналі реєстрації актів перевірок підрозділів оперативного контролю, повинен складатися з 12-ти знаків.
Свідок - ОСОБА_2, державний податковий інспектор, що проводила перевірку позивача 30.12.2006, дала показання, що 30.12.2006 покупець, яким був співробітник податкової міліції, придбав у кіоску, що належить позивачеві, товар. При цьому ним надана покупцеві купюра номіналом 200,00 грн., отримана здача та товар, однак розрахунковий документ не виданий. У приміщенні кіоску в ході перевірки встановлено, що грошові кошти в сумі 4487,20 грн. знаходились у ящику столу, на якому стояв реєстратор розрахункових операцій.
Свідок - ОСОБА_3 - продавець кіоску, що належить позивачеві, пояснила, що після того, як покупець надав їй купюру номіналом 200,00 грн. для придбання 2-х блоків сигарет загальною вартістю 122,00 грн. На місці проведення розрахунків знаходилась сума, що зазначена у денному "Х"-звіті. Інші грошові кошти знаходились у сумці підприємця ОСОБА_1.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-4/433 (суддя Остапова К.А.) позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової адміністрації у місті Севастополі про скасування рішення № 0000052330/0 від 29.01.07 , задоволено повністю.
Судом скасовано рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя № 0000052330/0 від 29.01.2007 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 21323,00 грн.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 03,40 грн. судового збору.
Не погодившись з цим судовим актом, Державна податкова адміністрація у місті Севастополі та Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-4/433 скасувати.
Заявники апеляційних скарг вважають, що постанову господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при невідповідності висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
30.12.2006 співробітниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя о 11 год. 22 хв. проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці - кіоску "Ландиш", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, ринок "Юмашевський" та належить приватному підприємцеві ОСОБА_1. Перевірку проведено у присутності реалізатора ОСОБА_3.
В ході перевірки встановлено порушення пунктів 1, 2. 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), про що складений акт № 27030004/2330.
На підставі акту перевірки № 27030002/2330/27030004/2330 від 30.12.2007, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято рішення № 0000052330/0 від 29.01.2007, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 21343,00 грн.
15.02.2007 позивачем подано до Державній податковій адміністрації у місті Севастополі скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій.
Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Севастополі 23.03.2007 про результати розгляду скарги спірне рішення залишено без змін.
На запит господарського суду, відповідач надав письмові пояснення щодо номеру акту перевірки, який привласнений акту та який міститься у рішенні, що оскаржується. Позивач зазначив на те, що порядковий номер 27030002/2330 привласнений акту автоматизованою системою "'Аудит", а номер 27030004/2330 - це номер реєстрації у Журналі контрольно-економічної роботи відповідного підрозділу Державної податкової інспекції.
Рішення № 0000052330/0 від 29.01.2007 позивач просить скасувати як прийняте з порушенням закону та прав громадянина України - суб'єкта підприємницької діяльності.
Судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1,2, 13 частини першої статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
Відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно зі вказаною статтею місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Підпунктом 4.5 пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) встановлено, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача" якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, ще проводиться після виконання 2-звіту. Не проводиться через реєстратори розрахункових операцій видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання 2-звїту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205) (далі - Порядок).
Цей Порядок, згідно з пунктом 1.1, розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів (пункт 2.3.2 Порядку).
Відповідно до пунктів 1.5-1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до пункту 2.3.4 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.
Згідно пункту 2.3.7 Порядку результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства оформляються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства.
Перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками відповідно до статті 11-1 Закону Україні "Про державну податкову службу".
Порядок ведення розрахунків визначений статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідно до пункту 1 та пункту 2 вищезгаданої норми Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму наданої послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Таким чином, із приписів даної норми Закону випливає, що розрахункові операції здійснюються на місті розташування реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 13 вищезгаданої норми Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місце проведення розрахунків - це є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти. Отже, із приписів даної норми Закону випливає, що поняття "місце, де здійснюються розрахунки" та "місце, де зберігаються готівкові кошти" співпадають, крім того, місце, де здійснюються розрахунки, та місце, де зберігаються готівкові кошти, - це одночасно є місцем, де розташовано реєстратор розрахункових операцій.
В акті зазначено, що була здійснена покупка, а саме: 2 блока сигарет "Давидоф" за ціною 61,00грн. на загальну суму 122,00грн. Вказана розрахункова операція не проведена через реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ (чек) встановленого зразку покупцю не виданий. На місці проведення розрахунків із споживачами не забезпечено відповідність суми готівкових коштів сумі, вказаної у денному "Х"-звіті. Невідповідність склала 4146,60грн., а саме: сума готівкових коштів склала 4487,20грн., сума покупки - 122,00грн., сума по денному "Х"-звіту - 218,60грн.
Перевіряючими складено опис грошових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 4487,20грн.
Відповідно до денного "Х"-звіту, роздрукованого о 11 год. 22 хв. 30.12.2006 сума продаж - 58,60 грн., аванс - 160,00 грн., в сейфі - 218,60 грн.
12.01.2007 позивач подав до Державної податкової інспекції пояснення до акту перевірки, в якому вона просила при розгляді матеріалів перевірки врахувати ту обставину, що у кіоску знаходились особисті грошові кошти для придбання пожежного обладнання, яке було придбано нею в той же день.
В підтвердження придбання пожежного обладнання на суму 3268,60 грн. позивачем надано товарний чек від 30.12.2006 на вказану суму, виданий підприємцем ОСОБА_4.
Як випливає з пояснень учасників процесу та показань свідків, покупець надав продавцеві купюру номіналом 200,00грн.
Свідок ОСОБА_2. - особа, яка проводила перевірку, показала, що продавець передав покупцеві здачу та товар, розрахунковий документ не видала. Грошові кошти в сумі 4487,20 грн. знаходились у ящику столу, на якому знаходився реєстратор розрахункових операцій. Показала, що покупку здійснював співпрацівник податкової міліції, прізвище якого їй не відомо, та який здійснював покупку як приватна особа.
Свідок - ОСОБА_3. - продавець позивача, пояснила, що перевіряючи зайшли у торгове приміщення в момент здійснення розрахункової операції, коли продавець ще не надав покупцеві здачу. Грошові кошти, в сумі біля 4000,00грн. знаходились у сумці, яка належала особисто суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Письмових пояснень від покупця та продавця перевіряючими в ході перевірки не відбиралось. Відомостей щодо покупця в акті не викладено, оскільки, як пояснили представники відповідача та третьої особи, діюче законодавство не вимагає вказівку таких даних в акті перевірки та відібрання пояснень від осіб які придбали чи продали товар.
Як вже було зазначено вище особа, яка приймала участь у проведенні перевірки від імені Державної податкової адміністрації України у місті Севастополі, показала, що грошові кошти знаходились у ящику столу, на якому був розташований реєстратор розрахункових операцій, товар та здача на початок перевірки були надані покупцеві.
В той же час третя особа - суб'єкт владних повноважень, за направленням якого проводилась перевірка та яким складно акт перевірки, у письмових поясненнях підтвердила, що кошти знаходились у сумці позивача та ці кошти вона вважає коштами, отриманими за реалізований товар. Та зазначила на те, що отримання грошових коштів за товар вже є закінченою розрахунковою операцією.
При цьому доказів в підтвердження, що кошти в сумі, на яку виявлено невідповідність, є коштами, отриманими за товар, що реалізований позивачем, не надано.
Таким чином, показання свідка - особи, яка приймала участь у перевірці, та пояснення третьої особи - суб'єкта владних повноважень, на підставі акту якого застосовано штрафну санкцію, відносно місця знаходження коштів та моменту, коли закінчилась розрахункова операція, є протилежними.
Опис грошових коштів, в якому продавець розписався в графі - ''загальна сума грошових коштів на місці проведення розрахунків" не є переконливим доказом того, що грошові кошти знаходились саме у місці, де знаходився реєстратор розрахункових операцій, тобто у місці здійснення розрахунків.
Будь-яки інші докази у підтвердження викладених у акті перевірки фактів реалізації тютюнових виробів без проведення через РРО та видачі розрахункового документу, відповідачем суду не представлено.
Тому, судова колегія вважає, не доведеним те, що грошові кошти знаходились саме у місці проведення розрахунків, в розумінні статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Не підтверджено також те, що ці грошові кошти отримані в результаті реалізації товару, а також те, що на момент початку перевірки розрахункова операція була завершеною.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.
Враховуючі непідтвердження матеріалами справи викладених в акті перевірки фактів порушення підприємцем приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", судова колегія вважає, що фінансові санкції застосовані до позивача безпідставно.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням, повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При таких обставинах, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 3,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-4/433 залишити без змін.
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.С. Голик
В.А. Лисенко