КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-3088/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання: Снісар Я.В.
представників:
позивача – Терлецької О.Д.,
відповідача –Петрова Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»ТОВ «Центр науково-технічних інновацій»Української нафтогазової академії»
до відповідача: Прокуратури м. Кіровограда
про визнання незаконним та скасування припису, суд-
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло»ТОВ «Центр науково-технічних інновацій»Української нафтогазової академії»/далі ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»/ звернулось до суду з позовом до Прокуратури м. Кіровограда, яким просить визнати незаконним та скасувати припис від 04 серпня 2011 року за №2-5190вих-11.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2011 року позивачем отримано припис прокуратури м. Кіровограда від 04.08.2011 року за № 2-5190вих-11 про усунення порушень закону, зокрема Закону України «Про теплопостачання»та Цивільного кодексу України та подання від 04.08.2011 року про усунення порушень закону.
Позивач не погоджується з даними приписом, оскільки вважає його необґрунтованими та такими, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства, порушує права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
В приписі наведено як факт порушення підприємством Закону України «Про теплопостачання»та Цивільного кодексу України (ст.24-25 З.У. «Про теплопостачання»; ст.ст. 256,257, 267 Цивільного кодексу України) при проведені перевірки за зверненням гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4
З даними твердженнями позивач не погоджується, зазначаючи, що статті 24 та 25 Закону України «Про теплопостачання»жодним чином не вказують на порядок проведення перерахунку заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання поза межами позовної давності.
Крім того, відповідно до рішень Кіровського районного суду м.Кіровограда та апеляційного суду Кіровоградської області, про стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 вказано лише про відмову в частині стягнення боргу поза межами позовної давності, жодної вимоги про зняття нарахування або проведення перерахунку за послуги теплопостачання відносно кожного з божника не ставиться.
Також позивачем зазначено, що при розгляді даних звернень прокуратурою м.Кіровограда не було враховано положення Закону України «Про бухгалтерський облік і бухгалтерську звітність в Україні».
Зазначені норми законодавства вказують на те, що підприємство, як кредитор повинно вживати усіх заходів щодо погашення заборгованості, спрямованих на погашення заборгованості боржниками.
Зважаючи на те, що ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»за фінансовими результатами роботи підприємства за 2010 рік має збиток в сумі 31 млн. 612 тис. грн.; за ІІ півріччя 2011 року –в сумі 53 млн.467 тис.грн., тому підприємство не має підстав для віднесення такої заборгованості до безнадійної та її списання.
Також позивач вважає, що не враховано положення Податкового кодексу України, що регулюють порядок визнання сумнівної та безнадійної заборгованості. В той же час державна податкова адміністрація у своєму листі від 10.12.2008 року № 25807/7/15-0217 роз’яснює, що подання до суду не є достатньою підставою для списання заборгованості, оскільки це не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.
Таким чином, позивач вважає, що прокуратурою м. Кіровограда не було доведено факту очевидного порушення ДП «Кіровоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»та не наведено реальної небезпеки, яка завдала шкоди громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення згідно викладеного у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, зазначивши, що оскаржуваний припис винесено на підставі зібраних матеріалів під час проведення перевірки, які містили порушення чинного законодавства.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливі дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до положень ст. 121 Конституції України до обов’язків, які покладаються на прокуратуру є:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативну-розшукову діяльність, дізнання , досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
нагляд за додержанням прав і свобод людини, громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради /а.с. 6/.
Права прокурора при здійсненні ним прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів встановлені ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», до яких відносить, зокрема, право при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Як встановлено у судовому засіданні, прокуратурою м.Кіровограда проведено перевірку за зверненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо додержання ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»вимог чинного законодавства /а.с. 44-48/, за результатами якої встановлено, що підприємство :
- незважаючи на наявність рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу за послуги теплопостачання на суму 2939,64 грн. та рішення судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18.08.2010 року, яким зменшено зазначений борг зазначеній особі до 2204,73 грн., на цей час безпідставно нараховано і повідомлено ОСОБА_3 про наявність заборгованості /в тому числі понад термін позовної давності/ в сумі понад 7 тис.грн;
- всупереч вимог рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.04.2007 року за позовом до ОСОБА_4, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з вказаної особи підприємству відмовлено, безпідставно нарахована заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 1551,99 грн. /а.с. 9-13, 49-51/.
04 серпня 2011 року прокурором м. Кіровограда внесено припис про усунення порушень закону №2-5190вх-11 /а.с. 8/, яким директорові ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»визначено про необхідність невідкладного усунення порушень вимог Закону України «Про теплопостачання»та Цивільного кодексу України, вживши дієвих заходів по перерахунку заборгованості за послуги централізованого опалення ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Даний припис підлягає негайному виконанню, з повідомленням прокуратури м. Кіровограда.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру», письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Статтею 25 вказаного Закону передбачено, що у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Згідно ст. 3 того ж Закону, вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Підставою для внесення припису, що оскаржується стало на думку відповідача порушення ДП «Кірвоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНГА»вимог ст.ст. 24,25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 245,257,267 Цивільного кодексу України.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, зокрема споживач теплової енергії має право на:
вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами;
отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії;
відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору;
приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів;
отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів;
отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими нормативно-правовими актами.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є:
своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії;
додержання вимог договору та нормативно-правових актів;
забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання;
забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків.
Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
У відповідності до ст. 25 зазначеного Закону, теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право:
укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами;
на відшкодування збитків у разі наявності порушень у роботі теплового обладнання споживача, що призвели до перебоїв у технологічному процесі теплопостачання;
обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством;
обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам у разі виникнення обставин непереборної сили, передбачених у договорі;
видавати дозволи та технічні умови на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж;
отримувати від споживачів авансовий платіж, якщо це передбачено договором;
безперешкодного доступу до теплового обладнання та приладів комерційного обліку, що належать споживачу.
Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані:
при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством;
забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів;
здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Теплопостачальні організації, які здійснюють діяльність із постачання теплової енергії з використанням власних теплових мереж, зобов'язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб'єктів господарської діяльності відповідно до укладених договорів.
У разі наявності технічної можливості теплопостачальні організації, що здійснюють постачання теплової енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору.
У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Статтями 256,257,267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності, зокрема
особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності;
заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності;
позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;
сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові;
якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2010 року
про стягнення з ОСОБА_3 боргу за теплопостачання на суму 2939,64 грн. та рішення судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18.08.2010 року, яким зменшено зазначений борг ОСОБА_3 до 2204,73 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2007 року за позовом ОСОБА_4, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з вказаної особи підприємству відмовлено.
У відповідності до ч.2 чт.11 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 року № 3018-ІІІ, що діяв на момент виникнення правовідносин, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Підсумовуючи вищевикладене, позивачем, всупереч вимогам ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 256,257,267 Цивільного кодексу України, безпідставно нараховано і повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про наявність заборгованості в розрахунок якої ввійшов борг, у стягненні якого позивачу відмовлено судовими рішеннями.
До того ж, суд критично відноситься до твердження позивача про повідомлення ОСОБА_3 про заборгованість у формі позовної заяви /а.с. 50/, оскільки передбачена загальна форма попередження /а.с. 49/.
Також суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що оскаржуваним приписом відповідач зобов’язав віднести заборгованість до безнадійної та списати дебіторську заборгованість, оскільки зобов’язано саме усунути порушення вимог Закону України «Про теплопостачання», Цивільного кодексу України, вживши дієвих заходів до перерахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення зазначеним особам.
Посилання позивача на норми Податкового кодексу України, суд також не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України, відповідно до статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник відповідача надав обґрунтовані заперечення проти позову, що доводять правомірність його рішення, та підтверджують, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з викладеним, суд вважає припис прокурора таким, що відповідає нормам закону, отже, підстави для скасування припису відсутні.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом