Судове рішення #18477804

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "22" лютого 2011 р.                                                  Справа № 2a-3997/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -

                                

ВСТАНОВИВ:

          

11.11.2010 року Калуська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Калуською районною державною адміністрацією з 05.09.2003 року заборгованості до бюджету немає, проте з 01.01.2006 року, тобто більше року не подає декларації про доходи, а  дана обставина є однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-2 КАС України Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.11.2010 року винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову, яка ним отримана 04.02.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Заперечення проти позову або заява про визнання позову від нього на адресу суду в строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надійшли.  

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2003року відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи та взятий на облік як платник податків Калуською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2006 р., по даний час, тобто більш ніж протягом року, відповідач в порушення вимог ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” не подавав декларацію про доходи фізичних осіб.

В абзаці 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України зазначається, що громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пунктом 19.1 «в»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»покладено обов’язок на платників податків подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов’язковим.

Відповідно до підпункту 8 пункту 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80, якщо платник податку не має заборгованості перед бюджетом та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби декларацій, документів бухгалтерської звітності, керівник державної податкової служби приймає рішення про звернення до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 даного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509 від 04.12.1990 року органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису (ч. 3 ст. 49 даного Закону).

Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 01.01.2006 року податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 органам державної податкової служби, суперечить статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись  ст. ст. 2, 8-14, 86, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

                                                 ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Припинити державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідент. № НОМЕР_1) АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 9 ст. 183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи (Городенківська райдержадміністрація Івано-Франківської області) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

          

          Суддя:                              /підпис/                                        Главач І.А.

          

          Постанова складена 22.02.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація