Справа № 214/4670/23

1-в/214/20/25

У Х В А Л А

про звільнення від покарання

28 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

       головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, подання Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо:

        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого незакінчену вищу освіту, раніше не судимого, засудженого 31 липня 2023 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до 3-х років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло зазначене подання, в якому вказано, що засуджений за час перебування на обліку в Саксаганському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області не з`являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, у зв`язку з чим були направлені матеріали до ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для проведення розшукових дій, які до позитивного результату не призвели. Між тим, засуджений за час перебування на обліку до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, у зв`язку з чим у поданні ставиться питання про звільнення його від покарання у зв`язку із закінченням строку випробування.

Прокурор заперечував проти задоволення подання.

Представник органу пробації у судове засідання не з`явилась, але надала до суду письмову заяву, в якій подання підтримала, просила розглянути за її відсутності.

Засуджений у судове засідання не з`явився.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Тобто, умовою для звільнення засудженого від призначеного покарання, після закінчення іспитового строку, є не тільки виконання покладених на нього обов`язків, а й не вчинення нового кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів особової справи, засуджений протягом іспитового строку нових кримінальних правопорушень не вчиняв та до адміністративної відповідальності не притягувався.

Стосовно заперечень прокурора проти подання, які стосуються невиконання засудженим обов`язків та фактів розшукових заходів, які застосовувались відносно останнього, але виявилися безрезультатними, суд виходить з наступного.

Так, дане подання про звільнення засудженого від призначеного покарання надійшло до суду після закінчення іспитового строку, встановленого вироком суду, при цьому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано не було.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання

Відповідно до ч. 2 ст. 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

За вимогами ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Таким чином, станом на день звернення уповноваженого органу з питань пробації до суду з поданням про звільнення засудженого від призначеного покарання, іспитовий строк закінчився, що унеможливлює внесення до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, засуджений в силу ст. 89 КК України судимості не має судимості, нових кримінальних правопорушень не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягався.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню за зазначених у ньому підстав та у зв`язку із закінченням строку випробування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 78 КК України, п. 9 ч. 1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

 Звільнити ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2023 року за ч. 1ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 3-х років обмеження волі, у зв`язку із закінченням строку випробування.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя                         ОСОБА_5