Справа № 298/66/25

Номер провадження 3/298/57/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 січня 2025 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №145529 від 18 грудня 2024 року, ОСОБА_1 18 грудня 2024 року близько 16 год. 40 хв. на околиці населеного пункту Забрідь (територія Великоберезнянської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5100 метрів до державного кордону України на напрямку 89 прикордонного знаку був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №145529 від 18 грудня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП відбудеться у Великоберезнянському районному суді за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він просить справу відносно нього розглянути без його участі у зв`язку з сімейними обставинами.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_1 у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України в пішому порядку поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Словацьку Республіку в умовах воєнного стану, і такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1ст. 204-1 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Разом з цим, у протоколі складеному відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не зазначено які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.

Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску, без зазначення в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби, є неконкретним формулюванням обвинуваченням.

Більше того, як слідує з наявних матеріалів справи ОСОБА_1 є уродженцем та мешканцем с-ща Великий Березний, тобто є місцевим жителем.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено протокол про адміністративне затримання від 18 грудня 2024 року; копію паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 ; заяву ОСОБА_1 від 18.12.2024, в якій він зазначив, що не потребує послуг адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги, повідомляти родичів про затримання не бажає; довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів, що «поза розумним сумнівом» не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1ст.204-1 КУпАП.

Матеріали справи не містять належних даних щодо умисних дій ОСОБА_1 спрямованих на спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.

Перебування ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі без надання належних та допустимих доказів, не може свідчити про те, що він намагався незаконно перетнути державний кордон України. Крім цього, останній був затриманий у світлу пору доби.

Сам по собі факт присутності особи у населеному пункті поряд із державним кордоном, не доводить умислу цієї особи на незаконний перетин кордону і факт спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Доказів про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон, матеріали справи не містять. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .

Доказів, які б беззаперечно вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні матеріали справи не містять.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності в частині названого обвинувачення, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, суд у даній справі дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.204-1 КУпАП, відтак провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.204-1, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Зизич В.В.