27.01.2025                                                                                                     Справа № 363/5419/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді                                                                        Олійник С.В.,

за участі секретаря                                                        Онопрієнка І.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Димерської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

22.10.2024 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Димерської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх матір ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку та житловий будинок. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого усе своє майно заповіла у власність позивачам. Позивачі звернулися до приватного нотаріуса Грицаєнко Ю.І. із письмовими заявами про прийняття спадщину в рамках шестимісячного строку. Їм було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку за кожним на земельну ділянку, однак було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок через відсутність правовстановлюючих документів на нього на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 . На цих підставах позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх прав. Просять визнати за ними право власності на будинок за заповітом після смерті їх матері.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справи, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 16.12.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення. Подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали, просили задовольнити. (а.с. 54-55)

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд вказаної цивільної справи без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. (а.с. 61-62)

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних відносин, докази, на підставі яких встановлені обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 15.10.1960 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 16)

Згідно свідоцтва про народження від 25.02.1954 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 17)

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 28.10.1983 серії НОМЕР_3 , розірвано шлюб між ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_2 присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». (а.с. 18)

Згідно свідоцтва про смерть від 06.03.2017 серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 24.11.2023 серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 20).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75865317 від 16.02.2024 приватним нотаріусом Грицаєнко Ю.І. 01.12.2023 зареєстровано спадкову справу у спадковому реєстрі за №71658605 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 25).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 01.12.2023 про прийняття спадщини, остання прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 (а.с. 66)

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 08.12.2023 про прийняття спадщини, останній прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 (а.с. 73)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №256 від 16.02.2024, спадкоємцем частки зазначеного у заповіті від 19.02.2002, зареєстрованого у реєстрі за №85, майна ОСОБА_3 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,2464 га, у тому числі за земельними угіддями: капітальна – 0,0079 га, капітальна – 0,0066 га, прибудинкова територія – 0,2319 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221881201:13:082:0100. (а.с. 23)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №257 від 16.02.2024, спадкоємцем частки зазначеного у заповіті від 19.02.2002, зареєстрованого у реєстрі за №85, майна ОСОБА_3 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,2464 га, у тому числі за земельними угіддями: капітальна – 0,0079 га, капітальна – 0,0066 га, прибудинкова територія – 0,2319 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221881201:13:082:0100. (а.с. 24)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №256 від 16.02.2024, свідоцтва про право на спадщину за заповітом №257 від 16.02.2024, довідки №159/19-24 від 27.09.2024, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №27844516 від 08.10.2014, свідоцтва про право власності № НОМЕР_6 від 08.10.2014, технічного паспорту на житловий будинок №ТІ01:9553-8263-1406-1615 від 18.04.2024, земельна ділянка площею 0,2464 га з кадастровим номер 3221881201:13:082:0100, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок (домогосподарство) загальною площею 66,6 м.кв., розташований за адресою АДРЕСА_1 належали на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , кА прийняла спадщину шляхом сумісного проживання, але не оформила своїх прав. (25-26, 28, 31-35, 81-82)

Згідно постанови приватного нотаріуса Грицаєнко Ю.І. від 28.02.2024 №73/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну йому частку житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на зазначене спадкове майно. (а.с. 38)

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Грицаєнко Ю.І. від 28.02.2024 №72/02-31, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на належну їй частку житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на зазначене спадкове майно. (а.с. 40)

Із спадкової справи №76/2023 встановлено, що ОСОБА_3 склала заповіт від 12.12.2001 року, яким заповідає все майно своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.63-115)

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Порядок реєстрації права власності на домоволодіння та житлові будинки в той час було врегульовано Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР (далі - Інструкція), затвердженою Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.95).

В той же час, відповідно до пункту 1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Відповідно до пункту 4 Інструкції реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

Відповідно до частини другої пункту 6 Інструкції не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Як зазначено в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» до компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у по господарські книги місцевих Рад.

Щодо позовних вимог суд дійшов наступних висновків за результатами розгляду.

Суд зазначає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту прав, який може бути застосований судом в разі відсутності умов для оформлення відповідних прав в нотаріальному порядку.

В даному випадку позивачі отримали відмову нотаріуса в оформленні права власності на земельну будинок в порядку спадкування у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Отже, у позивачів відсутня можливість оформити своє право власності на спірний будинок в нотаріальному порядку.

Суд зауважує, що позивачі є єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті її чоловіка – батька позивачів ОСОБА_4 , однак право власності на спадкове майно не оформила.

Прийняття спадщини в обох випадках відбулося згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, адже мати позивачів ОСОБА_3 та позивачі звернулися із заявами про прийняття спадщини. При цьому, спірний будинок входить до складу майна, яке охоплюється заповітом.

Підводячи підсумок суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом підлягає задоволенню та за позивачами визнано право власності на будинок в рівних частках, як за єдиними спадкоємцями за заповітом.

Щодо судових витрат.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що цей спір виник внаслідок того, що позивачі не змогли надати нотаріусу первинні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавців на спірний будинок.

Тобто, спір виник не з вини відповідача. У зв`язку із цим, виходячи з вимог справедливості судового розгляду, суд не вважає за необхідне стягувати судовий збір з відповідача на користь позивачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 до Димерської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітомзадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на частину майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на частину майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Димерська селищна рада, адреса місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19, код ЄДРПОУ– 04359488.

Суддя                                                С.В. Олійник