Справа № 344/759/25

Провадження № 2/344/1788/25

У Х В А Л А

29 січня 2025 року                                                                              м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., вивчивши матеріали заяви представника позивача – адвоката Моргун І.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна про визнання Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", за яким була набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2576241826040, в частині сторони договору ОСОБА_3 удаваним; визнання стороною Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11» за яким була набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2576241826040, замість ОСОБА_3 ОСОБА_1 ; визнання фіктивним Договору серії та номер: 456, посвідчений 14.06.2024 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пивоварчук Ориславою Євгенівною про дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2576241826040, загальною площею 41,7 кв.м.

28.01.2025 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 41,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040.

Заяву обґрунтовує тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 придбавалась саме в інтересах та за кошти позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 60 та ч.1 ст. 70 СК України вказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та може бути поділено між Сторонами у рівних частках. У цій справі наявні реальні ризики відчуження спірного майна Відповідачкою 3 та існує об`єктивна необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову. Квартира вже двічі реєструвалася за батьками Відповідача ОСОБА_2 .. З метою унеможливлення реалізації прав Позивачки на Квартиру, як справжньої власниці майна, Відповідачі вже вчинили дії щодо переходу прав власності на Квартиру між собою, внаслідок чого було укладено фіктивний Договір № 456 від 14.06.2024. Такі усвідомлені, умисні дії Відповідачів підтверджують існування реальної загрози безперешкодного відчуження Відповідачкою ОСОБА_2 квартири на користь третіх осіб, у тому числі, й родичів Відповідачів за фіктивними договорами. Кількість правочинів, що віддаляють Позивачку від її майна може зростати, а майнові права Позивачки й надалі порушуватимуться. В разі ухвалення судом рішення на користь Позивачки, відчуження Відповідачкою ОСОБА_2 спірного майна створить умови в яких Позивачці необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, пов`язаних з відновленням свого порушеного права. Зокрема необхідності додатково звертатися до суду, що неминуче призведе до значних часових та фінансових втрат.

Представником позивача зазначається, що невжиття ж заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, право власності на яку просить визнати за собою позивач, може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, відтак просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч.1 ст.150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 1 та 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб,  забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. […]

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові Верховного Суду від 30.08.2023 рокуу справі № 753/23090/21 зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру, право власності на яку просить визнати за собою позивач, може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просила накласти арешт на квартиру загальною площею 41,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.01.2025 року квартира загальною площею 41,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040 на праві власності в розмірі частки 1/1 належить ОСОБА_4 . Дата державної реєстрації – 14.06.2024 року.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 , відповідає предмету позову та, у відповідачки ОСОБА_2 є можливість розпорядитися об`єктом нерухомого майна, який є предметом спору, існує загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого слід дійти висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки накладення арешту на майно, зумовлює заборону щодо вчинення дії щодо передачі майна у володіння, користування чи розпорядження іншим особам.

З урахуванням вище викладеного слід дійти висновку, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідачка ОСОБА_2 матиме можливість здійснити відчуження майна, що є предметом даного спору на користь інших осіб чи вчинити будь-які інші дії щодо зазначеного майна, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду. Крім того, слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача – адвоката Моргун І.А. про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру загальною площею 41,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 29.01.2028 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду  шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Спілка забудівників 11», адреса місцезнаходження: м.Київ, бульв.Русанівський, 9 кв.48, код ЄДРПОУ 43060230.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна, адреса місцезнаходження: Чортківський район, м.Монастириська, вул.Шевченка, 33.

Суддя                                                                                                       Татарінова О.А.