Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2839/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Ясенової Т.І.
секретар судового засідання –Осипова Н.В.
за участю сторін:
представника позивача: Шаповалова Д.В.
представника відповідача: Панасенко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „Джетта–Плюс” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ПП „Джетта–Плюс” звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Кіровоградської ОДПІ №1732 від 21.06.2011р. „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.”; визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Кіровоградської ОДПІ щодо не повідомлення ПП „Джетта–Плюс” „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.”; визнати протиправною(незаконною) бездіяльність Кіровоградської ОДПІ щодо не направлення ПП „Джетта–Плюс” копії наказу №1732 від 21.06.2011р. „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.”; визнати протиправними (незаконними) дії Кіровоградської ОДПІ щодо оформлення довідки від 05.07.2011р. №545/1520/37059374 „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.” та висвітлення в ній обставин неправомірної діяльності ПП „Джетта–Плюс” (вчинення підприємством нікчемних правочинів); зобов'язати Кіровоградську об’єднану державну податкову інспекцію відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ПП „Джетта–Плюс” за лютий 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі „Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” на підставі Довідки №545/1520/37059374 від 05.07.2011р. „Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06 липня 2011 року вони отримали довідку „Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства „Джетта –Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинах з ПП ”Газнафтозакупівля„.
В той же час, підприємство про проведення такої перевірки відповідно до вимог Податкового кодексу України не повідомлене, жодних документів у підприємства для проведення перевірки не вимагалось, копію наказу та направлення на проведення перевірки посадовим особам підприємства не вручено.
До початку проведення цієї перевірки, наказ або наказ з повідомленням про проведення такої перевірки підприємство не отримувало, а отже і не знало про її проведення, свої зауваження та заперечення під час проведення перевірки подати немало можливості, своє право щодо визначення законності підстав у посадових осіб органу державної податкової служби на проведення перевірки до її початку не реалізувало.
Вказує на те, що зі змісту довідки № 545/1520/37059374 вбачається, що податковий орган не проводив документальної перевірки ПП „Джетта –Плюс” в порядку та спосіб, передбачені ст.ст. 75, 77-79, 86 Податкового кодексу України.
Зазначає, що норми Податкового кодексу України, в т.ч. глави 7 „Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС”, не передбачають іншого способу податкового контролю своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, встановлення фактів порушення вимог податкового законодавства, а ніж проведення перевірки платника податків.
Первинні документи відповідачем не аналізувалися, тому висновки викладені в довідці не є обґрунтованими та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.
Дії Кіровоградської ОДПІ по проведенню „аналізу” ПП „Джетта –Плюс” не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо підстав, порядку та процедури проведення податкового контролю платника податку. Аналіз, за наслідками якого складено довідку, за своєю правовою природою не є документальною перевіркою та жодним чином не доводить факту порушення підприємством податкового законодавства.
Посилається на те, що жодною з підстав визначених статтею 78 Податкового кодексу України, наскільки це можливо зрозуміти з довідки, позапланова невиїзна документальна перевірка ПП „Джетта –Плюс”, з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року, не мотивована.
За відсутності підстав для проведення позапланової перевірки визначених ст. 78 Податкового кодексу України, наказ Кіровоградської ОДПІ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування ПП „Джетта –Плюс” податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року є протиправним.
Посилається на те, що проведення позапланової документальної невиїзної перевірки відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Кіровоградська ОДП приступила до проведення перевірки ПП „Джетта –Плюс” не маючи для цього законних підстав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю із зазначених підстав.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позивних вимог посилається на те, що Кіровоградською ОДПІ, у відповідності до чинного законодавства, проведено відповідні заходи щодо вручення відповідних документів підприємству, з дотриманням норм ст.78,79 Податкового кодексу України.
Зазначає, що проведено невиїзну документальну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011р. в приміщенні Кіровоградської ОДПІ у відповідності до вимог ст. ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідно проведено
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №749576 Приватне підприємство „Джетта–Плюс” зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 22.07.2010р. (а.с.12)
Згідно наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №1732 від 21.06.2011р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства „Джетта–Плюс” з питань повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011р. (а.с.34)
На адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції направлялась копія наказу та повідомлення „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.”, проте були повернуті на адресу податкового органу з довідкою пошти „за неможливістю вручення”. (а.с.34)
За результатами перевірки складено довідку №545/1520/37059374 від 05.07.2011р., в якому зафіксовано порушення п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436 (із змінами та доповненнями), п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. №996 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (із змінами та доповненнями), п.185.1 ст.185, п.п.а, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податкові зобов'язання за лютий 2011р. на 68987,47 грн.; п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. №996 „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (із змінами та доповненнями), п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011р. на 70726,64 грн.; ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України №435 від 16.01.2003р. (із змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП „Джетта–Плюс”, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже –мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача”. (а.с.6-8)
Згідно пп. 78.1.1 ст. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведення позапланової перевірки можливе лише за умови, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Видання наказу керівником Кіровоградської ОДПІ „Про проведення документальної позапланової перевірки ПП „Джетта–Плюс” з підстав визначени у пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було можливе лише у випадку не подання позивачем пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що наказ на проведення перевірки і письмовий запит про надання документального підтвердження для усунення розбіжностей були складені в один день –21.06.2011р.,а також в один день направлені на апдресу позивача, тобто перебіг десятиденного строку для надання позивачем пояснень та документів не розпочався, що свідчить про те, що запит був зроблений відповідачем формально, без наміру подальшого вивчення первинних документів, аналізу господарських операції тощо. (а.с.34,35)
Тамким чином у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс”, і дії по проведенню такої перевірки є незаконними.
Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Тобто, проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, обумовлене врученням платнику податків наказу про проведення перевірки та повідомленням платника податків про проведення такої перевірки та умови отримання платником податків наказу та повідомлення чи то під розписку, чи то листом із повідомленням про вручення, органам податкової служби надано право приступити до проведення такої перевірки.
В своїх запереченнях Кіровоградська ОДПІ посилається на те, що причиною не вручення позивачеві запиту та наказу став факт не встановлення місцезнаходження підприємства. (а.с.33)
Порушення вказаної норми Податкового кодексу України виключає можливість проведення органом податкової служби позапланових документальних невиїзних перевірок.
Відповідно до положень ст. 22, 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування з податку на додану вартість в тому числі є постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, з наявністю яких законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто, встановлення факту наявності або відсутності об’єкта оподаткування податком на додану вартість, дата виникнення такого податкового зобов’язання можливі лише на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, внаслідок яких утворюється об’єкт оподаткування.
Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Підпунктом 5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Досліджені судом матеріали справи свіідчать про те, що відповідачем по справі вказані документи не досліджувалися, виходячи зі змісту довідки, перевірка проводилася на підставі установчих документів ПП „Джетта-Плюс” інформації з наявних в інспекції інформаційних баз –АРМ „ТАХ”, АРМ „Звіт”, АІС „РПП” та система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ірозрізі контрагентів на рівні ДПА України”, декларації по податку на додану вартість за лютий 2011р. з відповідними додатками №9001378403 від 19.03.2011р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №9001378378 від 19.03.2011р., довідки від 20.04.2011р. №3796/7/15-280 „Про неможливість проведення перевірки контрагента ПП „Газнафтозакупівля АВС” з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, які сформували податковий кредит в лютому 2011р. за рахунок ПП „Газнафтозакупівля АВС”.
Щодо висновків довідки перевірки про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно положень ст.ст.215, 216, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
Довідка податкового органу від 05.07.2011р. за № 545/1520/37059374 не містить жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Щодо посилання позивача на про отиправність дій відповідача зі зміни податкових зобов’язань та податкового кредиту ПП „Джета-Плюс” без винесення податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Питання визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів, врегульовані положеннями розділу 4 Податкового кодексу України, статтями 54, 58 якого визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54). У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст.58), яке містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, законодавець встановив єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.
Крім того, відповідно до зазначених нормативних актів складання податкових повідомлень-рішень передбачено не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма „Р”) складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах податковим органом не винесено жодного податкового повідомлення-рішення, чим порушено положення вказаних вище нормативних актів.
Статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, контролю за здійсненням таких сплат органами державної податкової служби розроблений порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 18.04.08 р.
Вказаний Примірний порядок є документом для внутрішнього використання органами державної податкової служби і не може носити обов’язкового характеру у зв’язку з відсутністю його реєстрації у встановленому порядку. Крім того, встановлений ним порядок співставлення показників у податковій звітності учасників господарських операцій, який відповідачем був застосовний виключно з використанням даних АРМів та Інформаційних систем АІС „Звіт”, системи автоматизованого співставлення податкових, не відповідає приписам Податкового кодексу та іншим законам з питань оподаткування, в яких встановлені порядок формування бази оподаткування, розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту, перелік документів, що мають підтверджувати показники податкової звітності.
Проте вказаний нормативний акт, яким на думку представника відповідача регулюється порядок ведення „Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” використовується у роботі органами державної податкової інспекції суд, враховуючи положення ст. 162 КАС України, вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, відобразити в зазначеній електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, проведення перевірки є незаконним, тому позовні вимоги в цій чатині є обґрунтованими.
Посилання позивача на протиправну бездіяльність щодо не повідомлення ПП „Джетта–Плюс” „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.” та не направлення копії наказу №1732 від 21.06.2011р.не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Судом встановлено, що податковим органом на адресу підприємства рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції направлялись документи, зокрема: копія наказу №1732 від 21.06.2011р. „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.” та повідомлення „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.” №20383/10/1510 від 21.06.2011р., проте було повернуто на адресу податкового органу з довідкою пошти „за неможливістю вручення”. (а.с.34)
Крім того, позивач, оскаржуючи правомірність дії податкового органу щодо оформлення довідки „Про результати невиїзної документальної перевірки”, посилається на те, що довідка за формою та змістом не відповідає вимогам законодавства.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваної довідки, суд дійшов висновку, що вона за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний пазов задовольнити частково.
Визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Кіровоградської ОДПІ №1732 від 21.06.2011р. „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р.”.
Зобов'язати Кіровоградську об’єднану державну податкову інспекцію відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ПП „Джетта–Плюс” за лютий 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі „Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” на підставі Довідки №545/1520/37059374 від 05.07.2011р. „Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП „Джетта–Плюс” з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 28.10.2011р.
Суддя Т.І. Ясенова