Справа № 22а-13022 Головуючий у 1 інстанції: Якубенко О.Б.
Категорія 10.3.2. Доповідач: Шигірт Ф.С.,
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Новосядлої В.М.,
суддів Гусєва В.В., Шигірт Ф.С.,
при секретарі Шкребтієнко С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання провести перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2009 року вказаний позов задоволено.
Суд визнав дії управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька провести перерахунок позивачу основної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за періоди з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Ураховуючи Положення Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VІ "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами справа розглядається за правилами КАС України цивільною палатою апеляційного суду Донецької області.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наявність у позивача права на отримання державної пенсії по інвалідності, що сталася внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірах, встановлених ст.ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Цей висновок відповідає вимогам закону та наданим позивачем доказам.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі Закон №796-XII від 28 лютого 1991 року) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону №796-XII від 28 лютого 1991 року передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи – 50 відсотків, а 2 групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої ст.54 Закону №796-XII від 28 лютого 1991 року, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону №796-XII від 28 лютого 1991 року передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі – 6, а по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування", і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», статті 50 та 54 Закону №796-XII від 28 лютого 1991 року було викладено у новій редакції.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни були визнані неконституційними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог за періоди з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Щодо доводів апеляційної скарги, то вони висновків суду першої інстанції не спростовують і не є підставами для скасування або зміни постанови.
Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляцій скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий: Судді: