ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  18 серпня 2011 року   17:37                                    Справа №  2а-0870/4745/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представників позивача Васильченко Л.М., Мартиненка К.І.

представника відповідача Дяченко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехніка ЗАЗ»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення

 ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехніка ЗАЗ» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просили суд визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004052303/0 від 05.11.2010.

Відповідно до позовної заяви, в ході позапланової виїзної перевірки встановлено, що позивач в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищив суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у сумі 261384 грн.

Вважають, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки згідно декларації з ПДВ за червень 2010 року до відшкодування були заявлені наступні суми: березень 2008 року у сумі 119637 грн., серпень 2008 року у сумі 65637 грн., жовтень 2008 року у сумі 8605 грн., грудень 2008 року у сумі 45656 грн., січень 2009 року у сумі 10420 грн., лютий 2009 року у сумі 9645 грн., квітень 2009 року у сумі 2054 грн.

В акті перевірки не встановлені факти заниження або завищення з боку позивача ані податкового кредиту, ані зобов’язань з ПДВ наведених періодів, що свідчить про те, що розрахунок від’ємного значення за червень 2010 року зроблений вірно.

Правомірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування за березень, серпень, жовтень 2008 року підтверджено результатами відповідних позапланових виїзних перевірок, проведених ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя.

По інших періодах: грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року та квітень 2009 року позивачем були отримані податкові накладні за товари та послуги від відповідних постачальників, які були включені до реєстру отриманих податкових накладних, за якими була проведена оплата.

Вважають свої правомірними та просять позов задовольнити  в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача додатково пояснив, що відповідач невірно тлумачить зміст п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка передбачає можливість включення залишку від’ємного значення після бюджетного відшкодування до складу податного кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) у попередньому звітному періоді, з урахуванням того, що до рядка 23.2 податкової декларації за червень чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість попереднього податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах; зазначена сума враховується при визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за червень чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року, а її залишок переноситься до рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість та додається до залишку значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість в частині сум податку, по яких проведено розрахунки з постачальниками.

В податковому періоді, в якому платник податку набуває права на отримання бюджетного відшкодування, накопичена в рядку 26 за попередні звітні періоди сума податку, фактично сплачена отримувачем постачальникам товарів (послуг) у таких попередніх звітних періодах, переноситься до рядка 23.2 декларації з податку на додану вартість і включається до розрахунку бюджетного відшкодування; сума бюджетного відшкодування відображається в рядку 25.1 чи рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суд пояснив, що платник податку не вірно визначив дату виникнення права на включення відповідних сум залишку від’ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування, так як відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» позивач повинен був включити суму податку фактично сплаченого постачальникам до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. При проведенні перевірки позивачем не надано платіжних доручень, банківських, касових документів та бухгалтерських реєстрів по рахункам 311 за червень 2010 року, які свідчили б про обґрунтованість декларування ТОВ «Сантехніка ЗАЗ» у графі 4 Довідки, щодо залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 261384 грн. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувались в періоди березень, серпень, жовтень, грудень 2008 року, січень, лютий, квітень 2009 року, за наслідками якої було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податком на додану вартість від 27.10.2010 № 3148/23-08/33431965.

В ході перевірки встановлено, що позивач в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищив суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у сумі 261384 грн.

За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення № 0004052303/0 від 05.11.2010, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 261384 грн.

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв’язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, при проведенні перевірки позивачем не надано платіжних доручень, банківських, касових документів та бухгалтерських реєстрів по рахункам 311 за червень 2010 року, які б свідчили про обґрунтованість декларування позивачем у графі 4 Довідки, щодо залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 261384 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7. ст. 7 Закону визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача проти зазначених в позові сум ПДВ по попереднім періодам березня 2008 року в розмірі 119637 грн., серпня 2008 року в розмірі 65367 грн., жовтня 2008 року в розмірі 8605 грн., грудня 2008 року в розмірі 45656 грн., січня 2009 року в розмірі 10420 грн., лютого 2009 року в розмірі 9645 грн., квітня 2009 року в розмірі 2054 грн. Крім того, позивач підтвердив наявність заявлених у позові документів, що підтверджують отримання товарів та послуг та їх оплату, а саме податкові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181 встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин, враховуючи строки давності та порядок їх застосування при визначенні податкових зобов’язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлені статтею 15 Закону № 2181, а також те, що сума податку на додану вартість, віднесена до складу податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов’язань платника податку, платник податку має право заявити до бюджетного відшкодування суми ПДВ за податковою накладною, отриманою при придбанні товару, якщо з моменту його придбання не минуло понад 1095 днів.

Крім того, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а тому з урахуванням установлених в акті перевірки сум ПДВ, фактично сплачених позивачем у складі вартості придбаних товарів, платник податку вправі був заявити дану суму до бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним, а тому підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення – рішення №0004052303/0 від 05.11.2010 винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” судові витрати по справі у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Стягнуті кошти перерахувати за наступними реквізитами: р/р 26009976712680 у філії ЗАТ ПУМБ в м. Запоріжжя МФО 313623, отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ”ЄДРПОУ 33434965.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                     

 Суддя                              /підпис/                    А.В. Сіпака

 Постанова виготовлена в повному обсязі 03.10.2011