ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2301/11
"26" вересня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Муравка В.П.;
від відповідача: не з’явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції;
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2;
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція (далі –позивач, ТОДПІ) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались узгоджені суми податкових зобов’язань, що призвело до виникнення податкового боргу, сума якого на день звернення до суду становить 46 781,53 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується записами в довідковому листі до справи та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.08.2011р, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), п. 14.1.137 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, позивач у справі, Тернопільська ОДПІ, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов’язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідач у справі – ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа –підприємець у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 16.10.2003 року, ід. код НОМЕР_1, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ.
Відповідно до абз. 1 ст. 67 Конституції України, п. 2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (діяв на момент виникнення правовідносин) та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обов’язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільська ОДПІ за період з 22.10.2010р. по 30.06.2011р. провела документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства та камеральну (невиїзну) документальну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання результати яких відображені в актах №10164/17-426/2772900934 від 28.09.2010р., №4165/17-06/2772900934 від 07.06.2011р.
Крім того, у період з 22.10.2010р. по 30.06.2011р. відповідач самостійно обчислював суми податкових зобов'язань, які зазначав у податкових деклараціях та подавав до Тернопільської ОДПІ, що підтверджується податковими деклараціями (а.с.38-75).
За вказаний вище період згідно контрольно-перевірочної роботи Тернопільської ОДПІ загальна сума узгодженої заборгованості становить 46781,53 грн. в т.ч.: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів –30931,84 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0001531704 від 07.10.2010р. та податковими деклараціями (а.с.38-75); по податку з доходів фізичних осіб –4361,85 грн., що підтверджується розрахунком №81 від 01.11.2010р. та податковою декларацією №9006963260 від 09.02.2011р.; по надходженнях від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища –191,46 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0005561706 від 09.06.2011р., №0005571706 від 09.06.2011р.; по податку на доходи найманих працівників –11296,38 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0001541704 від 07.10.2010р, №0001541704 від 07.10.2010р. Загальна сума заборгованості також підтверджується зворотнім боком облікових карток (а.с.76-85).
Суд встановив, що заборгованість за період з 22.10.2010р. по 01.01.2011 року регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, який діяв на момент виникнення даних правовідносин, а заборгованість нарахована з січня 2011р. по 30.06.2011р. регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі –Податковий кодекс України), який вступив в законну силу з 1 січня 2011 року.
Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000року (діяв на момент виникнення правовідносин) (далі –Закон України №2181-ІІІ), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. б, в пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобов’язані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність пов’язану з нарахуванням та сплатою податків.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 16.1.1 ч. 16.1. ст. 16 Закону України №2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до ч. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 54.3.2. ч. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги положення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення правовідносин та ст. 57 Податкового кодексу України відповідач, ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді, добровільно непогашений, та в загальній сумі становить 46 781,53 грн.
Згідно положення п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 41.1.1. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України контролюючими органами є: органи державної податкової служби –щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;
Відповідно до абз. 1 п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що на день розгляду справи відповідач має прострочену заборгованість по сплаті платежів до бюджету в сумі 46781,53 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме –Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, який діяв на момент виникнення правовідносин та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у сумі 46 781(сорок шість тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 53 коп., з яких:
- 30 931,84 грн. (податкове зобов’язання – 27 583,00 грн., штрафні санкції –3 004,89 грн., пеня –343,95 грн.) по податку на додану вартість на б/р 31110029700002 код платежу 14010100 державний бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012;
- 4 361,85 грн. по податку з доходів фізичних осіб –СПД і незалежної професійної діяльності на б/р 33217801700002, код платежу 11010200, місцевий бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;
- 11 296,38 грн. (податкове зобов’язання – 1921,13 грн., штрафні санкції –3 842,40 грн., пеня –5 532,85 грн.) по податку на доходи найманих працівників на б/р 33218800700002, код платежу 11010100, місцевий бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;
- 191,46 грн. (штрафні санкції –140,31 грн., пеня –51,15 грн.) по збору за забруднення навколишнього природного середовища на б/р 33119330700002, код платежу 19050300, зведений бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.