ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року Справа № 2a-3610/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представника позивача: Воришко Я.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 750,30 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
15.10.2010 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 750,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 08.07.2010 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 700,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, повторно в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 03.12.2007 р. та взятий на облік у ДПІ в м. Івано-Франківську 04.12.2007 р. Згідно з поданою ним заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16.12.2008 р. ОСОБА_2 переведено на спрощену систему оподаткування зі сплати єдиного податку. Відповідно до обраного виду діяльності (роздрібна торгівельна діяльність) та встановленого Івано-Франківською міською радою переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний сплачувати єдиний податок не пізніше кожного 20 числа місяця за наступний місяць в розмірі 200 грн. Як вбачається із довідки про борг за платежами, які обліковуються в картках особових рахунків №404 станом на 08.07.2010 року за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 750,30 грн. (а.с. 7).
Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платниками податків визнаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 даного Закону).
Податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (ст.1 згаданого Закону).
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підтверджується довідкою про борг за платежами, які обліковуються в картках особових рахунків № 404 станом на 08.07.2010 року.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати єдиного податку становить 750,30 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень, 30 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 06.12.2010 року.