Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
20 жовтня 2011 р. № 2-а- 12447/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників : позивача –Чечуйко Р.В., відповідача –не прибув, прокурор – Сухорукова І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прокурора Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1732,80 грн. на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України і відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов’язана сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього календарного місяця. Відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого виникла заборгованість за 2010 року зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1732,80 грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не з’явився в судове засідання двічі, причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.
З приписів п. 15 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року вбачається, що до діючих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відносяться : загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи); загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Згідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески;
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова.
Відповідачем задекларовано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1852,80 грн. та сплачено 120,00 грн.
Заборгованість виникла згідно річного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів пенсійного фонду за 2010 рік.
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 8.2 “ Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19 12 2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64 / 8663 від 16 01 2004 року, страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також якщо страхувальник узгодив вимоги, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова надіслало Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу: № Ф-252 від 08.06.2011 року.
На даний час загальна сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 становить 1732,80 грн. Наявність заборгованості підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу.
За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Прокурора Комінтернівського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості –задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1732.80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 80 коп.) на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011 року.
Суддя Волошин Д.А.