Справа  № 2-1949/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 року  Ізмаїльській міськрайонний суд  Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

          при секретарі – Горбуновій Х.М.,  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановити факт проживання позивача з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 однією сім’єю не менш п’яти років та визнати за нею як спадкоємицею за законом четвертої черги право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: літ. А – будинок жилий, літ. Б – літня кухня, літ. З,В,Д,Е,Ж –сараї, літ. Г,І, -вбиральня, 1-9 – надвірні споруди, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно статті 1264 ЦК України, необхідно надати доказ на право спадкування за законом, як особі, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача, Ізмаїльської міської ради, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, ОСОБА_3, позовні вимоги визнав, не заперечує проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.01.1978 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.1978 року, 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_5.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.1978 року 1/6 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 05.08.2009 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягами із спадкового  реєстру (заповіти/спадкові справи) № 25398004 від 22.11.2010 року та № 20900387 від 04.08.2009 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_5 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_5 являються:

-          син – ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 05.08.2009 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області;

-          син ОСОБА_8, за яким згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2004 року було визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5. Крім цього, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 23.01.2009 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції,  ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року – спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 проживав разом з нею, що підтверджено будинковою книгою на домоволодіння АДРЕСА_1 та поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які в судовому засіданні пояснили, що на момент смерті ОСОБА_5, її син ОСОБА_4 мешкав з нею за адресою: АДРЕСА_1, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2004 року за ОСОБА_8 визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5.

Не оформивши належним чином своїх спадкових прав ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 07.09.2010 року, повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового  реєстру (заповіти/спадкові договори) № 25398040 від 22.11.2010 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги  відповідно до ст. ст. 1261-1263 ЦК України  після смерті ОСОБА_1 немає.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на  спадкування  за  законом  мають особи,  які  проживали  зі  спадкодавцем  однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що разом із ОСОБА_4 більше п’яти років проживала ОСОБА_1, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11  які в судовому засіданні пояснили, що позивачка з 1999 року по день смерті спадкодавця жила однією сім’єю зі спадкодавцем та вони вели спільне господарство,  тобто вона являється спадкоємицею за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України.

Відповідно ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4, що підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, тобто позивач вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 22.11.2010 року за № 2503/02-14 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно статті 1264 ЦК України, необхідно надати доказ на право спадкування за законом, як особі, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд  вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині  встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_5; встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та припинення права власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.

В зв’язку з тим, що в правовстановлювальних документах  на Ѕ частину будинку  не зазначено  з чого вона складається, суд визнав право власності за позивачкою  в цілому на Ѕ частину будинку.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. 122, 1222,1268 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – комунальне підприємство «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна  скарга  на  рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя           О. Я. Присакар