ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2011 р. Справа № 2a-3843/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Зарицька Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2010 року Калуська оДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення (скасування) підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за період з 30.03.2006 року по даний час, тобто більш ніж протягом року, всупереч вимог ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не подавав до Калуської оДПІ податкову звітність, а саме декларацію про доходи фізичних осіб, що у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Своїм правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.03.2006 року відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджує копія свідоцтва НОМЕР_2 від 30.03.2006 року.
Згідно акту невиїзної документальної перевірки № 22853/10/170 від 05.10.2010року встановлено, що відповідач не подає звітність з 30.03.2006р. Таким чином, починаючи з 2006 року по даний час, тобто більш ніж протягом року, відповідач не подавав декларацію про доходи фізичних осіб, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”. Згідно даного акту Калуської оДПІ станом на 05.10.2010 року заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами у відповідача відсутня.
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
В абзаці 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України зазначається, що громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 даного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509 від 04.12.1990 року органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису (ч.3 ст.49 даного Закону).
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 2006 року податкових декларацій, фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 органам державної податкової служби, суперечить статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Частиною 3 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову відповідачем ухвалюється якщо це не суперечить закону, а також не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, (ідент. номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 10.01.2011 року.