Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 жовтня 2011 р. № 2-а- 7153/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання Підгороному М.І.,
за участю: представника позивача - Кушніра Ю.З.,
представника відповідача - Онопрієнко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА"
до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова
про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю"АВЕ-ПЛАЗА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000090700 від 26.05.2011р.на загальну суму 1171669,0 грн.
Позивач вважає, що висновок відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1171669,0 грн. є неправомірним, посилаючись на абз.4 п.8 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772. Позивач вважає, що зробити висновки щодо правомірності декларування сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, було можливо на підставі поданої до ДПІ у Київському районі м. Києва податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року та інших документів, зокрема реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000090700 від 26.05.2011р. є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки за результатом камеральної перевірки показників податкової декларації з ПДВ за березень 2011р. було встановлено, що в порушення п. «а»статті 200.4 Податкового кодексу України ТОВ «Аве - плаза»завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2011р. у розмірі 1171669,0 грн.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідності їх задоволення, керуючись наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" зареєстроване як юридична особа 05.12.2006 року, перебуває на податковому обліку ДПІ у Київському районі міста Харкова, відповідно до свідоцтва № 100266692 від 01.02.2010 року є платником податку на додану вартість.
Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА", при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 16.05.2011 року № 1791/07-007/34755123.
Відповідно до висновків акту перевірки від 16.05.2011 року № 1791/07-007/34755123, перевіряючими встановлено завищення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, заявленої у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року (від 26.04.2011 року № 68874).
З’ясовано факти, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування у зв’язку з тим, що в ході перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2011р. встановлені наступні порушення:
- п. «а»статті 200.4 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, у зв’язку з чим підприємством завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, за березень 2011р. у розмірі 1171669,0 грн.
- згідно з пункту «б» статті 200.14 розділу V Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
На підставі висновків акту перевірки від 16.05.2011 року № 1791/07-007/34755123, ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення –рішення № 0000090700 від 26.05.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1171669,0 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1,0грн.
Щодо висновків податкового органу про завищення суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2011р., судом встановлені наступні обставини справи.
В акті камеральної перевірки зазначено, що розбіжність по рядках 23; 23.2; декларації з ПДВ виникла внаслідок завищення підприємством суми що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, наступних податкових періодів за березень 2011 р. у розмірі 1171669,0грн.
Розбіжність по рядках 21; 21.1; 21.2; 22 у розмірі 120635,0 грн. виникла внаслідок того, що податкові (звітні) декларації з ПДВ за лютий 2011 року за № 41484 від 21.03.2011 року та за № 68899 від 26.04.2011 року ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»були надані з порушенням ст.46 та ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, про що було повідомлено ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»листом за № 5295/10/28-313 від 22.03.2011 року та листом за № 8899/10/28-313 від 29.04.2011 року. На підставі вищезазначеного перевіряючи дійшли до висновку, що неможливо визначити залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2+ рядок 21.3).
Зроблений висновок, що в порушення ст.46 та ст.48, п.203.1 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, та внаслідок неподання ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»податкової (звітної) декларації з ПДВ за лютий 2011 року, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, наступних податкових періодів за березень 2011р. у розмірі 1171669,0грн.
Також в акті перевірки зазначено, що в порушення п. «а»статті 200.4 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА», завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2011р. у розмірі 1171669,0 грн.
З матеріалів справи вбачається, що враховуючи пропозиції відповідача, що були викладені в листі за № 5295/10/28-313 від 22.03.2011 року та листі за № 8899/10/28-313 від 29.04.2011 року, позивачем були надіслані звітні (податкові) декларації з ПДВ за лютий 2011 року 12.04.2011р. та 11.05.2011р., про що свідчать відповідні описи вкладення та повідомлення про вручення.
Разом із запереченнями на акт камеральної перевірки, позивач ще раз надав один примірник декларації з ПДВ за лютий 2011 року з додатками, а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних.
Згідно додатків №2 та №3 до декларації за березень 2011 року підприємством позивача визначена сума бюджетного відшкодування, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх звітних періодах, а саме у лютому 2011р.
Судом встановлено, що декларація №78750 від 23.05.2011р. прийнята Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова, це підтверджується службовою запискою, актом камеральної перевірки від 13.07.2011р. та штампом вхідної кореспонденції податкової інспекції на декларації.
Відповідно до п.п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно до п. 76.1. ст. 76 Податкового Кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Відповідно до абз.4 п.8 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 статті 44 розділу II Кодексу), такі документи повинні бути враховані органом державної податкової служби під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно ст. 44 Податкового кодексу України визначає вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Так, у п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Судом встановлено, що 06.05.2011р. складений акт камеральної перевірки підприємства позивача, 26.05.2011р. прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а 23.05.2011р. податкової інспекцією прийнята декларація ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»за лютий 2011р.
Враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок що ДПІ у Київському районі м. Харкова не врахувала при винесенні рішення декларацію з ПДВ за лютий 2011 року.
Суд зазначає, що до матеріалів справи надано копію акту камеральної перевірки підприємства позивача від 13.07.2011р. №2669/15-208 щодо перевірки наданої податкової звітності ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» за період лютий-квітень 2011р. Згідно висновків перевіряючих не встановлено порушень збоку позивача щодо правомірності формування сум, вказаних у податковій звітності.
Отже, висновок відповідача про завищення бюджетного відшкодування у розмірі 1171669,0 грн., в зв'язку з тим, що ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА»не була подана податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 року, є помилковим та передчасним.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.
Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв’язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова №0000090700 від 26.05.2011р. підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000090700 від 26.05.2011р. на загальну суму 1171669,00 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.70, код ЄДРПОУ 34755123) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 18 жовтня 2011 року.
Суддя Д.В.Бездітко