Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
28 вересня 2011 р. № 2-а- 5414/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді - Горшкової О.О., суддів - Панова М.М., Волошина Д.А.,
при секретарі судового засідання - Гетьман Н.В.,
за участю представників сторін: позивач - Феннікова К.В., відповідач - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" звернулося до суду із позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, у якому просить суд скасувати постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 110/42/12-п від 25.03.2011 в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, по - перше, на те, що оскаржувана постанова в частині порушення ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" п.3 розділу Х Положення про Державний реєстр фінансових установ, є безпідставною, так як не грунтується на акті інспекції від 04.03.11р. № 110/42/12, оскільки жодних змін та/або доповнень до документів, поданих позивачем для внесення до Реєстру письмового повідомлення до Держфінпослуг, внесено не було. По - друге, позивач зауважив на тому, що інспекційною групою не було виявлено жодного з фактів, з настанням яких законодавець пов’язує виникнення у ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" обов’язку продовжувати виконання зобов’язань адміністратора до моменту передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, послався на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, та здійснення своїх повноважень в межах, у спосіб та в порядку, визначеному законодавством.
Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2011 року підтримав правову позицію по справі.
Представник відповідача у судове засідання 28.09.2011 року не з’явився, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що інспекційною групою Держфінпослуг відповідно до Плану перевірок адміністраторів недержавних пенсійних фондів, за якими здійснює нагляд Держфінпослуг на 1 квартал 2011 року, затвердженого наказом голови Держфінпослуг, проведена планова інспекція ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард» щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг за період з 01.01.2010 року по 01.02.2011 рік, за результатами якої складено акт планової інспекції від 04.03.2011 року № 110/42/12-п.
Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами позивача з відповідними запереченнями та отриманий 09.03.2011 року.
Відповідачем з посиланням на вказаний акт планової інспекції № 110/42/12-п від 04.03.11р. прийнято постанову про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги № 110/42/12-п від 25.03.11р., відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп.
Як з’ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірної постанови слугував відображений в акті планової інспекції № 110/42/12-п від 04.03.11р. висновок суб’єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард»:
- пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03 № 41 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.03 за № 797/1881 щодо ненадання фінансовою установою протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру письмового повідомлення до Держфінпослуг та ненадання відповідних підтверджувальних документів;
- частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та пункту 2.1 розділу 2 Положення про провадження діяльності адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.04, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2004 року за № 990/9589 та розділів І-Ш та V Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпоярдженням Держфінспослуг № 1100 від 22.06.04р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.04 за № 898/9497 в частині невиконання товариством зобов'язання до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації продовжувати виконання своїх функцій адміністратора, а саме: складати та надавати звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Щодо зафіксованого порушення ТОВ «КУА «Форвард» пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03 № 41 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.03 за № 797/1881 щодо ненадання фінансовою установою протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру письмового повідомлення до Держфінпослуг та ненадання відповідних підтверджувальних документів, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, суть вищевказаного порушення полягало в тому, що наказом директора ТОВ «КУА «Форвард» № 11-К від 06.10.10р. посадовою особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку призначено Гайдукову Н.С., у зв’язку із відпусткою головного бухгалтера ТОВ «КУА «Форвард» - Пєтухової І.М. по догляду за дитиною до трьох років, про що не надана інформація до Держфінпослуг.
Не погоджуючись із вказаними порушенням, позивач посилається на те, що наказ № 11-К від 06.10.10р. свідчить лише про те, що Гайдукову Н.С. було призначено на посаду бухгалтера, при цьому головний бухгалтер - Пєтухова І.М. на підприємстві не змінювалася та у відпустку не виходила, у звязку із чим, висновок відповідача про зміну посадової особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку є припущенням. Вказані обставини, на думку позивача, дають підстави стверджувати, що жодних змін та/або доповнень до документів, поданих позивачем для внесення до Реєстру, внесено не було.
Проте, суд не може погодитися із вказаною позицією позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до наказу ТОВ «Компанія по управлінню активами «Форвард» № 6-К від 07.04.2010 року на посаду головного бухгалтера переведено Пєтухову І.М., звільнивши її з посади бухгалтера з 07.04.2010 року.
Згідно з наказом ТОВ «КУА «Форвард» № 11-К від 06.10.10р. Гайдукову Н.С. було призначено на посаду бухгалтера з 06.10.10р.
Під час розгляду справи судом встановлено, що головний бухгалтер - Пєтухова І.М. починаючи з 28.11.10р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Вказані обставини не заперечуються позивачем та, зокрема, підтверджуються письмовими поясненнями наданими в процесі розгляду справи.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство в особі власника або уповноваженого ним органу самостійно обирає форми його організації, а саме: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах. Обмежень з цього приводу законодавством не встановлено.
Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004 N 336 ставляться наступні кваліфікаційні вимоги: Головний бухгалтер. Начальник (завідувач) відділу (управління) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років. Завідувач сектору (бюро) у відділі (управлінні) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж бухгалтерської роботи для магістра - на менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.
Кваліфікаційна характеристика професії керівника Головний бухгалтер поширюється на інші професії керівників підрозділів бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій: Начальник, управління, Начальник відділу (самостійного), Начальник відділу (у складі управління), Начальник бюро, Начальник сектору, Завідувач відділу (бюро), Завідувач сектору.
Відповідно до п. 3.1 Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.2004 р. N 1590, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2004 р. за N 955/9554, головний бухгалтер фінансової установи повинен відповідати таким професійним вимогам: а) мати повну або базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра, бакалавра);б) пройти підвищення кваліфікації та скласти екзамен на відповідність знань професійним вимогам за типовою програмою підвищення кваліфікації головних бухгалтерів, складеною за напрямом діяльності фінансової установи та затвердженою Держфінпослуг. Тривалість курсу підвищення кваліфікації повинна бути не менше 72 годин; в) мати стаж роботи на керівних посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, або стаж роботи на ринках фінансових послуг на посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, - не менший двох років, зокрема, на ринках фінансових послуг - не менший 1 року (для головного бухгалтера кредитної спілки - мати стаж роботи на посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, - не менше трьох років, для головного бухгалтера ломбарду - мати стаж роботи на посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, - не менше двох років); г) протягом останніх п'яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, підданої процедурі примусової ліквідації, або до якої було застосовано захід впливу відповідним органом, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації; ґ) не мати непогашеної судимості за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності, а також не бути позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
При зміні головного бухгалтера фінансової установи новопризначений головний бухгалтер у разі, якщо він не проходив підвищення кваліфікації і не складав екзамену згідно з підпунктом "б" пункту 3.1 цього розділу або протягом останніх трьох років не проходив підвищення кваліфікації за формою "спеціалізація", повинен у тримісячний строк з дати його призначення виконати вимоги підпункту "б" пункту 3.1 цього розділу.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Проте, суд відзначає, що власник (керівник) підприємства може й не дотримуватися вищенаведених вимог, оскільки відповідальність згідно з п. 1 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996–ХІV Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Міністерство праці та соціальної політики у своєму листі від 30 травня 2001 року № 30-3/2478-018-2 зазначає, що обов’язки бухгалтера суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи може виконувати бухгалтер (з дипломом спеціаліста) з достатнім досвідом самостійного ведення робіт (бухгалтер 1 категорії), а виконувати обов’язки бухгалтера фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, може бухгалтер 1 або 2 категорії.
Відповідно до п. 4 Розділу III Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 р. N 41(в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.2007 р. N 6640), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2007 р. за N 92/13359, до Реєстру вносяться загальна інформація про заявника, яка включає інформацію: головного бухгалтера (П. І. Б.) або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку (П. І. Б. для фізичної особи або повне найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ для юридичної особи).
Отже, проаналізувавши приписи вищенавених норм права, враховуючи те, що Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не передбачено конкретної норми, яка регулює порядок приймання - передачі головним бухгалтером своїх функціональних обов’язків іншим особам, зокрема, у разі його звільнення чи знаходження у відпустці, суд дійшов висновку, що підприємство самостійно приймає рішення та визначає особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку.
Окрім того, дослідивши положення п. 3 Посадової інструкції бухгалтера ТОВ «КУА «Форвард», судом встановлено, що до функціональних обовязків бухгалтера відноситься, зокрема, обробка первинної документації та ведення регістрів бухгалтерського обліку.
За таких обставин, суд вважає, що, по - перше, Гайдукова Н.С. є відповідальною особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, а по - друге, введення бухгалтерського обліку також міг здійснювати й власник (керівник) підприємства.
Згідно п. 3 Розділу X зазначеного вище Положення фінансова установа зобов'язана протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру, письмово повідомити Держфінпослуг та надати відповідні підтвердні документи.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, при винесені постанови № 110/42/12-п від 25.03.11р., дійшов обгрунтованого висновку про порушення позивачем пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03 № 41 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.03 за № 797/1881 щодо ненадання фінансовою установою протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру письмового повідомлення до Держфінпослуг та ненадання відповідних підтверджувальних документів.
Щодо зафіксованого порушення ТОВ «КУА «Форвард» частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»та пункту 2.1 розділу 2 Положення про провадження діяльності адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 1660 від 20.07.04, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2004 року за № 990/9589 та розділів І-Ш та V Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпоярдженням Держфінспослуг № 1100 від 22.06.04р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.04 за № 898/9497 в частині невиконання товариством зобов'язання до передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду та відповідної документації продовжувати виконання своїх функцій адміністратора, а саме: складати та надавати звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення в порядку, передбаченому чинним законодавством України, суд відзначає наступне.
Суть вищевказаного порушення полягає в тому, що протягом перевіряємого періоду (з 01.01.10р. по 01.02.11р.) позивачем введення бухгалтерського обліку та складання річної та щоквартоальної звітності ВНПФ "Статус" за 2009ркі, І, ІІ, Ш квартали 2010 року не зійснювалася і подання її до Держфінпослуг не проводилося.
Не погоджуючись із вказаними порушеннями, позивач посилається на те, що інспекційною групою не було виявлено жодного з фактів, з настанням яких законодавець пов’язує виникнення у ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" обов’язку продовжувати виконання зобов’язань адміністратора до моменту передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору.
Проте, суд вважає вказане твердження позивача необгрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.
Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.09.2005 року № 140 ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард»була видана ліцензія Серія АБ № 115929 на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, строком дії з 04.10.2005 року по 04.10.2008 рік.
16.02.2006 року між Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Статус» (далі - Фонд) та ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард» (далі –Адміністратор) було укладено договір про адміністрування недержавного пенсійного фонду, відповідно до умов якого Адміністратор зобов’язався за рахунок пенсійних активів Фонду здійснювати від імені Фонду та в інтересах учасників Фонду дії, та надавати послуги, передбачені п. 2.1 цього Договору, а Фонд зобов’язався здійснювати оплату послуг Адміністратора за виконання робіт з адміністрування Фонду у розмірі та у порядку, визначеному п. 7 цього Договору.
Відповідно до п. 6.2 Договору останній був укладений строком на три роки з дати його підписання. Отже, строк дії Договору мав би закінчитися 16.02.2009 р.
01.09.2008 між Непідприємницьким товариством „Відкритий недержавний пенсійний фонд „СТАТУС" та ТОВ „КУА „Форвард" було укладено додаткову угоду до вищезазначеного Договору щодо доповнення статті 6 пунктом 6.3, відповідно до положень якого, Договір припиняє свою дію разом із закінченням строку дії ліцензії на здійснення адміністрування недержавних пенсійних фондів адміністратора.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень частини 1 статті 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Таким чином, законодавством визначено, що "строк дії договору" про надання фінансових послуг, а саме Договору про адміністрування недержавного пенсійного фонду - є істотними умовами договору.
Також суд зазначає, що пунктом 4 Порядку подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про укладення радою недержавного пенсійного фонду договорів про надання фінансових послуг недержавному пенсійному фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25 грудня 2003 року N 178, зареєстрованого Міністерством юстиції України 16 січня 2004 р. за N 57 8656 про укладення радою пенсійного фонду договорів щодо кожного договору подається така інформація: відомості про особу - надавача послуг, з якою укладено договір; повне найменування особи; місцезнаходження особи, телефон (факс); ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи; відомості про ліцензії на провадження відповідних видів діяльності: вид діяльності; номер та дата видачі; строк дії ліцензії; інформація щодо укладеного договору: номер договору; дата укладення договору; дата закінчення строку дії договору; посада та прізвище особи, що підписала договір.
Отже, суд приходить висновку, що оскільки інформація щодо дати закінчення строку дії договору є важливою істотною умовою договору, законодавцем передбачено обов'язок адміністратора недержавного пенсійного фонду надавати до Держфінпослуг про це відомості.
Судом приймається до уваги те, що ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард» зверталося до відповідача з листом № 350 від 15.12.08р. про призначення нового адміністратора, але судом також враховується й те, що позивач звернувся до відповідача із відповідним зверненням вже після закінчення строку дії ліцензії, завчасно не попередивши про вказані обставини відповідача, позбавляючи останнього можливості своєчасно вчинити дії щодо призначення тимчасово нового професійного адміністратора.
Суд також зазначає, що відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 178 адміністратор пенсійного фонду, з яким рада пенсійного фонду уклала договір про адміністрування, повинен надати Держфінпослуг інформацію щодо укладених договорів за формою згідно з додатками до цього Порядку разом з копіями відповідних договорів протягом 10 робочих днів з дня укладення останнього договору щодо недержавного пенсійного забезпечення. Такий адміністратор повинен надати Держфінпослуг інформацію щодо переукладених та/або пролонгованих договорів за формою згідно з додатками до цього Порядку разом з копіями відповідних договорів протягом 10 робочих днів з дня переукладення та/або пролонгації таких договорів.
Згідно з положеннями Постанови КМУ "Про заходи щодо реалізації Програми реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України і комерційних банків України" від 21.11.1997р. N 388 пролонгація - це продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки термін пролонгація безпосередньо відноситься до "дати закінчення строку дії договору", а сама дата закінчення є істотною умовою договору, то і визначення поняття "переукладення" включатиме в себе зміну строку дії договору, а до тлумачення терміну "переукладення" слід підходити не з методу граматичного тлумачення норми права, а з методу систематичного тлумачення норми права.
Так, систематичне тлумачення норми права полягає в усвідомленні змісту норми права шляхом порівняння її з іншими нормами і встановлення її зв'язку з ними. Будь-яка правова норма уявляє собою складову частину системи права та діє у тісному зв'язку з іншими нормами. Тому, щоб усвідомити дійсний зміст певної норми права, необхідно визначити її логічний зв'язок з іншими нормами.
Виходячи з вищенаведеного, термін "переукласти договір" - це не лише укласти новий договір, але й викладення діючого договору в такій редакції, яка змінює або визначає інші істотні умови договору, згідно з вимогами чинних на момент переукладення нормативно-правових актів.
Отже, оскільки додаткова угода до Договору від 16.02.2006р. безпосередньо стосується дати закінчення строку дії договору, то адміністратор повинен надати Держфінпослуг інформацію про зміну строку дії договору про адміністрування недержавного пенсійного фонду до Держфінпослуг.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард»не здійснювало адміністрування недержавного пенсійного фонду «Статус»з 04.10.2008 року.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.
Послуги (функції) адміністратора, які він надає фонду, визначено пунктом 2.1 глави 2 Положення №1660.
Відповідно до пункту 1.9 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.01.2004 за № 25/8624, здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів після анулювання ліцензії або визнання її недійсною не дозволяється (з урахуванням вимог частини п'ятої статті 28 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 28 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор, ліцензію якого анульовано, припиняє виконання функцій з адміністрування пенсійного фонду з дня передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору та зобов'язаний безоплатно надавати допомогу новому адміністратору у виконанні зобов'язань, що виникли до передачі цьому адміністратору системи персоніфікованого обліку.
Враховуючи викладене, Позивач зобов'язаний був додержуватись вимог частини другої статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 2.1 розділу 2 Положення № 1660, та розділів І-ІІІ та V Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 № 1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2004 за № 898/9497, та продовжувати виконувати функції адміністратора до передачі системи персоніфікованого обміну учасників недержавних пенсійних фондів.
Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).
Статтею 71 КАС України встановлений обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному досліджені. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Посилання позивача на акт інспекції від 16.04.2009 року № 28/25-32-п, акт порушення від 27.04.2009 рік № 69/091 та рішення від 27.05.2009 рік № 69/61 про закриття провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, суд до уваги не приймає, оскільки останні не є предметом оскарження по даній справі, законність/протиправність зазначених рішень та актів в судовому порядку не встановлювалась.
Відповідно до п. 1.5. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Держфінпослуг може накладати штрафи відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Держфінпослуг № 110/42/12-п від 25.03.2011 року є обґрунтованою, законною, прийнятою у спосіб, що передбачений законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а тому позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.10.2011 року. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Головуючий суддя Горшкова О.О.
Суддя Панов М.М.
Суддя Волошин Д.А.