ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

  "25" жовтня 2011 р. Справа № 2a-1470/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі  Кузишин Р.М.

за участю  представників позивача Олексин Л.П., Букавіної О.І.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом:  Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз"     

до відповідача:   Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області

про скасування рішення № 96 від 29.03.2011 року,-

  ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про скасування рішення № 96 від 29.03.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення суб'єкта владних повноважень - Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області №96 від 29.03.2011 р. є протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача. Зокрема, враховуючи велику кількість споживачів природного газу, стислі терміни оформлення звітної документації про реалізацію природного газу та підписання актів-приймання передачі із оптовими постачальниками газу, окремі звернення Замовників (споживачів) із проханням оформити акти приймання-передачі природного газу до першого числа місяця наступного за звітним, ПАТ "Івано-Франківськгаз" вимушене розпочинати процес підписання документів із споживачами після 20 числа поточного місяця.  Висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про те, що за спожитий природний газ в кінці розрахункового місяця споживачі сплачують за цінами наступного місяця, так як складання та підписання актів приймання-передачі природного газу за поточний місяць відбувалось з 20 по 31 число цього ж місяця, є хибним, оскільки, акти приймання передачі природного газу оформляються за повний період, про що зазначається в самому акті, виходячи із добового споживання.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач на адресу суду направив заперечення на адміністративний позов, яким вказав на правомірність проведеної перевірки та прийнятого рішення № 96 від 29.03.2011 року. Зазначив, що складання і підписання актів приймання-передачі газу за поточний місяць відбувається в період з 20 до 31 числа поточного місяця. За спожитий газ в кінці розрахункового місяця споживачі сплачують за цінами наступного місяця. Враховуючи періодичність підвищення ціни на газ, споживачі сплачують за спожитий газ за цінами наступного місяця, тобто за завищеними цінами. Такі випадки відповідачем виявлені за період з 20.07.2010 року по 31.07.2010 року та з 20.12.2010 року по 31.12.2010 року. Загальна сума необґрунтованої виручки за вказаний період склала 81712,88 грн. Враховуючи наведені обставини до позивача, відповідно до рішення № 96 від 29.03.2011 року, застосовані економічні санкції на загальну суму 245 138, 64 грн., з яких необґрунтовано одержана виручка - 81712,88 грн.  та штраф - 163 425, 76 грн.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

В період з 01.03.2011 року до 23.03.2011 року відповідачем, у відповідності до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", Постанови Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" за №1819 від 13.12.2000 року проведено перевірку позивача з питань правильності формування та застосування роздрібних цін (тариф) на природний газ, який реалізовується газопостачальними підприємствами населенню та іншим споживачам.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 0000136 від 23.03.2011 року (том. 1 а.с. 13 - 20).

ПАТ "Івано-Франківськгаз" не погоджуючись із актом перевірки, 30.03.2011 року направлено на адресу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області заперечення до висновків акту перевірки від 23.03.2011р. №0000136 (том. 1 а.с. 21).

30.03.2011р. позивачем отримано претензію вих. №01-17/763 від 29.03.2011 року та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 96 від 29 березня 2011 року (том. 1 а.с. 11).

Зокрема, відповідач за результатами перевірки прийняв рішення № 96 від 29.03.2011 року про вилучення у позивача в дохід державного бюджету 81 712,88 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу у сумі 163 425,76 грн. (том. 1 а.с. 12).

Так, відповідно до п. 1 рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 29.03.2011 року відповідач встановив, що позивачем за період з 20.07.2010 року по 31.07.2010 року застосовано ціну природного газу, для підприємств та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, промислових та інших суб'єктів господарювання, з урахуванням тарифів на транспортування та постачання 3013,97 грн. за 1 000 м. куб. з ПДВ замість 2 676,07 грн. за 1 000 м. куб. з ПДВ, в результаті чого від підприємств, установ та організацій бюджетної сфери, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання необґрунтовано одержано виручку в розмірі 15 841, 17 грн. Згідно висновків відповідача позивачем порушено вимоги п. 1 Постанов НКРЕ від 30.06.2010 року № 766 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів", від 30.06.2010 року № 767 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", п. 1 та п. 2 постанови НКРЕ від 28.04.2010 року № 437 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Івано-Франківськгаз" та п. З постанови НКРЕ від 28.04.2010 року № 479 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу".

Пунктом 2 оскаржуваного рішення встановлено, що  позивачем порушено вимоги п. 1 постанов НКРЕ від 30.11.2010 року № 1589 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів", та від 30.11.2010 року №1590 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", застосувавши за період з 20.12.2010 року по 31.12.2010 року ціну на природний газ 3130,01 грн. за 1000 м. куб., замість 3013,97 грн. за 1 000 м. куб. з ПДВ. В результаті таких дій позивачем від підприємств, установ та організацій бюджетної сфери, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання необґрунтовано одержано виручку в розмірі 65871,71 грн.

Як встановлено в судовому засіданні ПАТ "Івано-Франківськгаз" забезпечує споживачів природним газом на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27.12.2001 року, наказу Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" № 618 від 27.12.2005 року, інших нормативно-правових документів, які регулюють сферу газопостачання та на підставі договорів на постачання та транспортування природного газу.

Підпунктом 8 пункту 3 статті 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачено, що постачальники зобов'язані складати та підписувати разом із газотранспортними, газорозподільними чи газодобувними підприємствами та споживачами акти про обсяги природного газу, транспортованого споживачам, з якими постачальники мають договори на постачання природного газу.

Підпунктом 9 пункту 2 статті 21 цього ж Закону України передбачено, що газотранспортні та газорозподільні підприємства зобов'язані складати і, підписувати разом із споживачем та постачальником акти приймання-передачі природного газу.

Пунктом 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року передбачено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права передбачений загальний порядок забезпечення споживачів природним газом, порядок взаємодії з споживачами, цінозастосування та документообіг.

Позивачем із споживачами укладаються договори на постачання природного газу, якими встановлюється предмет договору, кількість та якість газу, обов'язки сторін при транспортуванні та постачанні газу, порядок обліку газу та розрахунків тощо (том. 1 а.с.181-182, 217-220).

В ході дослідження таких договорів встановлено, що пунктом 2.1 Договору, який укладається із Замовником (споживачем) передбачено помісячні планові обсяги використання природного газу ним. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що відхилення планового обсягу споживання допускається не більше ніж на ± 5 %. Згідно пункту 3.2 Договору Замовник зобов'язаний споживати газ рівномірно в межах середньодобової норми. Акти приймання-передачі природного газу, згідно цього ж пункту підписуються із Замовниками до третього числа місяця наступного за звітним.

В судовому засіданні встановлено, що акти приймання-передачі природного газу в окремих випадках оформляються за повний календарний місяць позивачем із споживачами після 20 числа поточного місяця.

При цьому, в даних випадках акт приймання-передачі оформляється за повний період споживання - календарний місяць і за час від зняття показників приладів обліку газу до останньої доби місяця споживання обсягу газу донараховуються виходячи із кількості днів та середньодобового використання газу споживачем і його достовірність засвідчується підписами сторін (том 1 а.с. 36-39, 52-125, том 2 а.с. 1-38).

Висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про те, що за спожитий природний газ в кінці розрахункового місяця споживачі сплачують за цінами наступного місяця, так як складання та підписання актів приймання-передачі природного газу за поточний місяць відбувалось з 20 по 31 число цього ж місяця, є неправомірним, оскільки, акти приймання передачі природного газу оформляються за повний період, про що зазначається в самому акті, виходячи із добового споживання.

Крім того, проведення відповідачем розрахунку необґрунтовано одержаної виручки на підставі планового добового споживання газу споживачем є безпідставним, оскільки такі обсяги газу є прогнозованими, а не свідчать про реальне споживання саме тієї кількості газу. Встановлення реальної суми необґрунтовано одержаної виручки можливе, на думку суду,  тільки при проведенні зустрічних перевірок із споживачами в разі наявності реальних показників споживання газу (згідно вимірювальних пристроїв) за кожний календарний день. Як встановлено судом, такі перевірки відповідачем не проводились, а при проведенні розрахунків не використовувались реальні показники споживання газу споживачем за кожний календарний день.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка контролюючим органом діяльності позивача здійснена не повно, без урахування всіх обставин справи, що призвело до невірних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не  виконав покладеного на нього законом обов’язку.

При вирішенні даної адміністративної справи суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, вимоги позивача щодо скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області №96 від 29.03.2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 3,40 грн., підтверджується платіжним дорученням №2570  від 27.04.2011 року.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                         ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.  

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області №96 від 29.03.2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:                              /підпис/ Грицюк П.П.

  Постанова складена в повному обсязі 28.10.2011 року.