Справа 22а-6674                     Головуючий у 1 інстанції Панас Н.Л.

Категорія 10.3.2                     Доповідач Шигірт Ф.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 року                                 м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Лоленко А.В., суддів Дундар І.О., Шигірт Ф.С.,

при секретарі Шкребтієнко С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради  на постанову Пролетарськ ого районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради  про стягнення допомоги на оздоровлення за 2009 рік,

В С Т А Н О В И В:

П остановою  Пролетарськ ого районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року вказаний позов задоволений: з  відповідача на користь позивача стягнуто недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення  за 2009 рік - 3620 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у 2009 році був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, знаходився на обліку у відповідача (а.с.4-7). Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 100 гривень (а.с.6).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.ч.4, 7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується   учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 100 гривень (а.с.6) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

При виплаті сум на оздоровлення відповідач виходив з того, що ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Оскільки зазначеною постановою Кабінету Міністрів визначались конкретні розміри сум на оздоровлення, відповідач здійснював виплату зазначених сум позивачу в розмірах, встановлених постановою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України, якими встановлені розміри мінімальної заробітної плати.

Висновок суду першої інстанції про те, що щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися в розмірі, встановленому ст. 48 вказаного Закону, а не в розмірі, встановленому вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, є правильним.

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необґрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради  залишити без задоволення.

Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: