ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2011 р. Справа №2а-7989/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді – Кононової Ю.С., при секретарі – Зайцевій М.О., за участю: позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, довіреність № 2980 від 05.07.2011 року, представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 49\37\6\0 від 05.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконними дій та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просить: визнати незаконними дії Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим щодо його звільнення з державної служби та скасувати наказ № 39 вз від 10.06.2011 року; поновити його на службі в Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим на посаді інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.06.2011 року до дня поновлення на службі, моральну шкоду в сумі 1600 гривень та понесені витрати на юридичну допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 23.06.1997 року проходив службу в органах внутрішніх справ та за час служби отримав безліч нагород і заохочень. В червні 2011 року він був звинувачений у зловживанні службовим становищем та наказом від 10.06.2011 року - звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66, - тобто за дискредитацію. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки при проведенні службового розслідування, висновок якого був підставою для його звільнення, ніяких пояснень в нього не відбиралось. Свою вину у вчиненні кримінального злочину він не визнає та судом вона також до цього часу не доведена і не встановлена. Вважає, що звільнення за дискредитацію можливе лише у випадку наявності двох і більше наказів про дисциплінарне стягнення, але він не має жодного. Позивач також доповнив мотиви своїх позовних вимог тим, що на його думку дисциплінарне стягнення до нього застосовано з пропуском строку, передбаченого ст. 16 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, тобто після закінчення шести місяців зі дня вчинення проступку. Також просить стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу і моральну шкоду, яку мотивує тим, що внаслідок незаконного звільнення він був протиправно позбавлений єдиного засобу для існування, був не взмозі утримувати власну родину, через що втратив душевний спокій та рівновагу. Свої моральні страждання позивач оцінює в 1600 гривень. В судовому засіданні позивач пояснив, що юридичні витрати складаються з плати за оформлення приватним нотаріусом довіреності представникові в сумі 200 гривень.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що 01.06.2011 року прокуратурою АР Крим було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України за фактом перевищення влади та службових повноважень співробітниками міліції. Головним управлінням МВС України в АР Крим за фактом порушення кримінальної справи було проведено службове розслідування, висновком якого рекомендовано вирішити питання щодо звільнення працівників БПС при Сімферопольському МУ або Залізничного РВ СМУ Головного управління у разі пред’явлення ним обвинувачення по кримінальній справі. Постановою слідчого АРК від 09.06.2011 року ОСОБА_1 було пред’явлено звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, у зв’язку з чим наказом Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим від 10.06.2011 року він був звільнений з посади інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, тобто за дискредитацію. Вважає, що пред’явлення позивачу звинувачення за вчинення ним під час проходження служби в органах внутрішніх справ кримінального діяння, пов’язаного з виконанням службових обов’язків є достатньою підставою для його звільнення за дискредитацію та звільнення було проведено відповідно до норм діючого законодавства, а тому підстав для поновлення позивача на роботі, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не має.
Суд, вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.1997 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України, а 28.03.2006 року призначений на посаду інспектора батальйону патрульної служби СМУ ГУ МВС України в АР Крим.
Згідно наданої копії послужного списку позивача та його службової характеристики, за час служби в батальйоні патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні, ОСОБА_1 мав багато заохочень, нагород та відзнак (а.с. 15-28).
Постановою слідчого прокуратури Автономної Республіки Крим від 01.06.2011 року було порушено кримінальну справу відносно інспекторів батальйону патрульної служби при СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також інспектора Залізничного районного відділу СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_5 по ч. 3 ст. 364 КК України за фактом зловживання владою та службовим становищем, тобто умисним, з корисних мотивів використанням посадовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало суттєвої шкоди державним інтересам, громадським інтересам, вчинене працівниками правоохоронного органу при затриманні, доставці, отриманні грошових коштів від особи за не реєстрацію факту виявлення в нього засобу, схожого на наркотичний, не проведення по ньому перевірки та видворення його за межі опорного пункту (а.с. 50).
За фактом порушення зазначеної кримінальної справи, Головним управлінням МВС України в АР Крим було проведено службове розслідування, яким встановлено, що по справі проводиться досудове слідство та рекомендоване у разі пред’явлення обвинувачення працівникам БПС при Сімферопольському МУ або Залізничного РВ СМУ Головного управління по цій справі вирішити питання щодо їх звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 44-48).
Постановою слідчого прокуратури Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року ОСОБА_1 було пред’явлено звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України (а.с. 141-142).
Наказом Сімферопольського Міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим № 39 ос від 10.06.2011 року, на підставі висновку службового розслідування Головного управління, прапорщика міліції ОСОБА_1, інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні з 14 червня 2011 року звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України в запас відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію) (а.с. 94).
15 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до Начальника СМУ ГУ МВС України в Криму, в якому просив ретельно розібратися з питанням щодо його звільнення, зазначивши, що він вважає його незаконним (а.с. 62,63).
За поданим ним рапортом Сімферопольським МУ ГУ МВС України в АР Крим було проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок від 29 червня 2011 року та позивачу надано відповідь, в якій зазначено, що викладені ним в заяві факти не підтвердились (а.с. 64-68).
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року.
Згідно до п. 10 Розділу 2 зазначеного Положення, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма правами та неухильно повинні виконувати обов’язки, відповідальність, що випливає з умов служби, визначаються законодавством, присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна – це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно – правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділі та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно ст.. 2 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарний проступок – це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Пунктом 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до п. 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 27 зазначеного Статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу може провадитися за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Згідно зі ст.. 13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Відповідно до п. 66 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення, тобто у запас або у відставку.
Статтею 14 Дисциплінарного Статуту встановлено, що з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ осіб рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно працівників батальйону патрульної служби при Сімферопольському МУ та дільничного інспектора міліції СДІМ Залізничного РВ СМУ Головного управління, затвердженого начальником Головного управління МВС України в АР Крим 08.06.2011 року, ОСОБА_1 був опитаний в ході проведення службового розслідування та пояснив, що не пам’ятає факт затримання особи, якій був підставою для порушення кримінальної справи та свою вину у вчиненому злочині не визнає. Також були допитані й інші посадові особи відділів міліції, які за результатами службового розслідування були притягнені до різних видів дисциплінарних стягнень наказом начальника ГУ МВС України в АР Крим № 1289 від 08.06.2011 року (а.с. 44-48; 52-54).
Таким чином, суд вважає, що службове розслідування було проведено в порядку, встановленому чинним законодавством та його висновком та постановою слідчого про пред’явлення ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні кримінального злочину, пов’язаного із виконанням ним своїх службових обов’язків підтверджено скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, від позивача були відібрані письмові пояснення та вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам п. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача, скасування наказу про його звільнення, поновлення на роботі, а як наслідок і вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, - не має.
При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача, що факт вчинення ним проступку, якій дискредитує авторитет органів внутрішніх справ не може бути доведений доки його вина не буде встановлена судом за результатами розгляду кримінальної справи, оскільки набрання законної сили вироком суду є підставою для звільнення особи за п. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Щодо звільнення з підстав п. 66 цього Положення (за дискредитацію), то сам факт порушення відносно працівника органів внутрішніх справ кримінальної справи за фактом зловживання ним службовим становищем дискредитує авторитет органів внутрішніх справ, а отже вчинені ним дій, що були підставою для порушення кримінальної справи є проступком, несумісним з перебуванням в органах внутрішніх справ.
Відповідно до ст.. 16 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
Про вчинення ОСОБА_1 проступку, якій став підставою для його звільнення начальнику стало відомо після порушення відносно нього кримінальної справи, за фактом чого було призначено і проведено службове розслідування.
Таким чином, суд також вважає необґрунтованими і доводи позивача відносно пропуску строку для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Під час судового засідання, яке відбулось 21.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.10.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконними дій та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кононова Ю. С.