ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2011 р. Справа №2а-6892/11/0170/3
(15:50) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Бахчисарайського районного центра зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 05-2227 від 25.08.11 р.,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Бахчисарайський районний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення протиправно отриманої суми допомоги з безробіття у розмірі 910,97 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме ненадання відповідачем, зареєстрованим у якості безробітної особи, відомостей, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема допомоги по безробіттю.
Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надав.
Враховуючи вищезазначені обставини, з урахування принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
03.03.2010 р. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) звернулась до Бахчисарайського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної
(а.с. 7), одночасно подавши заяву про відсутність заробітку та інших передбачених законодавством доходів (а.с. 8).
Відповідно до Витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 (персональна картка № НОМЕР_2) від 13.12.2010 р. відповідачу привласнено статус безробітної з 03.03.2010 р. із призначенням виплати допомоги по безробіттю за наказом № НТ 100303 (а.с. 11).
Згідно наказу № НТ 101111 від 11.11.10 р. відповідачу було скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до пп. 5 п. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (звор.бік а.с.11), яку було припинено у зв'язку із невідвідуванням безробітним ДЦЗ без поважних причин 30 к.д. і більше з 23.10.10 р. згідно наказу № НТ 101213 від 13.12.2010 р. (звор. бік а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 26.08.10 р. була прийнята обробником виноматеріалів 2 розряду тимчасово, сезонно на період переробки винограду, про що свідчить наказ № 174-л від 26.08.10 р. Державного підприємства "Садовод" (а.с. 21).
Бахчисарайським районним центром зайнятості за даними ДПА України та ПФ України за 3 квартал 2010 року було проведено звірку по застрахованій особі ОСОБА_2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" (а.с. 15).
За результатами звірки на підставі відповіді ДП "Садовод" (а.с. 19) на запит Бахчисарайського районного центру зайнятості від 17.03.2011 р. вих.№ 02-756 (а.с. 16) було встановлено, що ОСОБА_5 на час знаходження на обліку в центрі зайнятості тимчасово працювала на ЗАТ "Артвин" - ДП "Садовод" за посадою "обробник виноматеріалу" з 26.08.10 р. по 11.10.10 р., про що було складено акт № 27 від 11.05.11 р. (а.с. 23).
Так, зокрема, відповідно до довідки про доходи ДП "Садовод" ОСОБА_2 нараховано та виплачено 1403,48 грн. заробітної платні (а.с. 19).
За висновками акту звірки ОСОБА_2 були надані письмові пояснення, у яких відповідач зазначає про те, що дійсно під час надання їй статусу безробітної працювала на ЗАТ "Артвин" на час сезону; зобов'язалась здійснити повернення допомоги по безробіттю, яке незаконно отримала (а.с. 17).
Отже за матеріалами справи встановлено, що за період, в якому відповідачу був привласнений статус безробітної, відповідач фактично отримала від Бахчисарайського районного центру зайнятості 910,97 грн., що становить вартість допомоги по безробіттю за період з 26.08.10 р. по 22.10.10 р. (а.с. 24).
11.05.11 р. на адресу ОСОБА_2 Бахчисарайським районним центром зайнятості виданий наказ № 51 про повернення коштів у сумі 910,97 грн. (а.с.25), який був направлений ОСОБА_2 листом вих.№ 02-1316 із повідомленням про відшкодування допомоги по безробіттю, отриманої за період з 26.08.10 р. по 22.10.10 р. (а.с. 26), що був вручений відповідачу особисто 18.05.11 р. (а.с. 29).
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон № 1533).
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533 від 02.03.2000 р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Отже, позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249, є республіканським органом виконавчої влади.
Таким чином, Бахчисарайський районний центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виступає у якості страховика, який бере на себе зобов'язання щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків в розумінні ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 страховий випадок - це подія, через яку:
а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;
б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України № 1533 застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.
Згідно зі ст.25 Закону України “Про зайнятість населення” № 803 від 01.03.1991 р. держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.
Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В порушення вимог, вказаних у ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідач не повідомила позивача про те, що вона працювала у ЗАТ "Ардвин" - ДП "Садовод" тимчасово, сезонно, з 26.08.10 р. по 11.10.10 р., адже під час перебування у статусі безробітної та отримання відповідної допомоги по безробіттю ОСОБА_2 отримала дохід у розмірі 1403,48 грн. від ДП "Садовод", про що свідчить довідка про доходи (а.с. 19).
Відтак ОСОБА_2 не має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розумінні статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Зазначені обставини дають підстави віднести відповідача до категорії зайнятого населення в розумінні п. “а” ч. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” № 803 від 01.03.1991р., згідно якого в Україні до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.
Відповідно до п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно п. 6.14 Порядку № 307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Згідно з п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Відповідачу Бахчисарайським районним центром зайнятості нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період часу з 26.08.10 р. по 22.10.10 р. у сумі 910,97 грн. (а.с. 24).
Таким чином, відповідач безпідставно отримав суму допомоги по безробіттю у розмірі 910,97 грн. за період часу з 26.08.2010 р. по 22.10.2010 р.
Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Наказ № 51 від 11.05.11 р. Бахчисарайського районного центру зайнятості про повернення коштів у сумі 910,97 грн. (а.с.25) був отриманий відповідачем особисто 18.05.11 р. (а.с. 29).
На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення стягуваної заборгованості.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У судовому засіданні 29.08.11 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 02.09.11 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 910,97 грн. на користь Бахчисарайського центру зайнятості.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.