ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2011 р. Справа №2а-7518/11/0170/3
(16:50) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим
про стягнення
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим про стягнення коштів на виплату пенсій у сумі 6469,07 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", Постанову Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".
Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 41). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 42).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 41-а).
Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду справи за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року Управлінням Пенсійного фонду в Ленінському районі АР Крим було проведено щомісячну звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 6).
Згідно списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за травень 2011 року загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, в тому числі: державна адресна допомога, основний розмір пенсії, щомісячна цільова грошова допомога, допомога на поховання, витрати на доставку пенсій, дорівнює 6469,07 грн., а саме по особах: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Так, зокрема, ОСОБА_1 отримав травму на виробництві 13.07.1988 р. о 20:00 год. при працюванні з вагранкою, а саме термічний опік та механічним пошкодженням очного яблука 4 ступеня з витіканням змісту ока, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №2 (а.с. 8-9). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_1 отримав третю групу інвалідності безстроково, про що свідчить витяг з акту освідчення по ВТЕК із трудовими рекомендаціями № 375620 (звор.бік а.с. 9).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_1 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 138,40 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 2,16 грн., державну адресну допомогу у сумі 625,60 грн., витрати на її доставку та виплату склали 9,76 грн (а.с. 7), що у загальному розмірі дорівнює 775,92 грн.
ОСОБА_2 отримав травму на виробництві 15.08.1978 р. о 07:40 год. при працюванні з м'ясорубкою, а саме травматичне ампутування правої кісті, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №4 (а.с. 11-12). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_2 отримав третю групу інвалідності безстроково, про що свідчить витяг з акту освідчення по ВТЕК із трудовими рекомендаціями № 037846 (звор.бік а.с. 12).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_2 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 91,80 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 0,73 грн., державну адресну допомогу у сумі 672,20 грн., витрати на її доставку та виплату склали 5,31 грн. (а.с. 10), що у загальному розмірі дорівнює 770,04 грн.
ОСОБА_3 отримав травму на виробництві 16.02.1989 р. о 10:45 год. при роботі з бульдозером, а саме травмування обох ніг, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №1 (а.с. 14). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_3 отримав другу групу інвалідності безстроково, про що свідчить витяг з акту огляду МСЕК із трудовими рекомендаціями № 002719 (а.с.15).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_3 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 150,00 грн., державну адресну допомогу у сумі 614,00 грн., витрати на доставку та виплату зазначених сум відсутні (а.с. 13), що у загальному розмірі дорівнює 764,00 грн.
ОСОБА_4 отримав травму на виробництві 11.03.2000р. о 10:00 год. при демонтажі з/б плит, а саме ВЧМТ, тяжкий забив головного мозку, перелом підстави черепу, субарахноїдальний крововилив, линвориз, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві (а.с. 17-19). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_4 отримав третю групу інвалідності, про що свідчить виписка із акту огляду МСЕК із трудовими рекомендаціями № 052956 (звор.бік а.с. 19).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_4 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 150,00 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 1,19 грн., державну адресну допомогу у сумі 314,00 грн., витрати на її доставку та виплату склали 2,48 грн. (а.с. 16), що у загальному розмірі дорівнює 467,67 грн.
ОСОБА_5 отримав травму на виробництві 20.05.1982 р. о 09:40 год. при роботі з комбайном, а саме відрізання 4 пальців лівої кісті, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №1 (а.с. 21). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_5 отримав третю групу інвалідності безстроково, про що свідчить витяг з акту освідчення по ВТЕК із трудовими рекомендаціями № 535534 (а.с. 22).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_5 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 91,80 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 0,73 грн., державну адресну допомогу у сумі 672,20 грн., витрати на її доставку та виплату склали 5,31 грн. (а.с. 20), що у загальному розмірі дорівнює 770,04 грн.
ОСОБА_6 отримав травму на виробництві 01.09.1988 р. о 14:45 год. при виконанні робіт з демонтажу копра, зірвавшись з висоти, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №2 (а.с. 24-25). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_6 отримав другу групу інвалідності безстроково, про що свідчить висновок ВТЕК із трудовими рекомендаціями № 39493 (а.с. 26).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_6 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 150,00 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 2,34 грн., державну адресну допомогу у сумі 614,00 грн., витрати на її доставку та виплату склали 9,58 грн. (а.с.23), що у загальному розмірі дорівнює 775,92 грн.
ОСОБА_7 отримав травму на виробництві 24.09.1968 р. о 07:45 год. при виконанні робіт на лісах, а саме травмування лівого ока, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві (а.с. 28-29). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_7 отримав третю групу інвалідності безстроково, про що свідчить витяг із акту огляду МСЕК із трудовими рекомендаціями № 023234 (звор.бік а.с. 29).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_7 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 599,60 грн., державну адресну допомогу у сумі 399,60 грн., витрати на доставку та виплату зазначених сум відсутні (а.с.27), що у загальному розмірі дорівнює 599,60 грн.
ОСОБА_8 отримав травму на виробництві 05.05.2000 р. о 16:55 год. при виконанні робіт у укладання кровельних листів, а саме ВЧМТ, перелом підстави черепу зі здавленою та субурахноїдальною гематомою, перелом кістків тазу, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві №1 (а.с. 31). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_8 отримав третю групу інвалідності, про що свідчить виписка з акту огляду МСЕК із трудовими рекомендаціями № 002021 (а.с. 33).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_8 за травень 2011 року отримав: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 52,86 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 0,41 грн., державну адресну допомогу у сумі 711,14 грн., витрати на її доставку та виплату склали 5,55 грн. (а.с. 30), що у загальному розмірі дорівнює 769,96 грн.
ОСОБА_10 отримав травму на виробництві 25.06.1962 р. о 22:10 год. при огляді щита в забої шахти, попавши під щит, який придавив його, про що був складений акт про нещасний випадок на виробництві (а.с. 35). У зв'язку із зазначеною травмою ОСОБА_10 внаслідок асфіксії від сдавлення грудної клітини великою тяжкістю помер 25.06.1962 р. у віці 33 років, про що видано свідоцтво про смерть ІІ-ФИ № 051021 (а.с. 36). ОСОБА_10 мав сина, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, над яким був призначений опікун ОСОБА_9 на підставі рішення Ленінського районного суду № 2-0-139/10 від 09.08.2010 р. (а.с. 37).
Згідно довідки Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим ОСОБА_9 за травень 2011 року отримала: основний розмір пенсії та цільову допомогу у сумі 150,00 грн., витрати на виплату і доставку по зазначеній сумі склали 2,34 грн., державну адресну допомогу у сумі 614,00 грн., витрати на її доставку та виплату склали 9,58 грн. (а.с.34), що у загальному розмірі дорівнює 775,92 грн.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р.
№ 43 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.
Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.
Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Отже, позивач та відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень. Відповідно до п.3 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Законодавством, що регулює спірні відносини у цій сфері є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105
від 23.09.1999 року (далі –Закон №1105).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону України № 1105 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи), проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України № 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом ССНВП складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Позивачем були понесені витрати на виплату державної адресної допомоги, основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги, допомоги на поховання, а також витрати на виплату та доставку пенсій у травні 2011 року у загальному розмірі 6469,07 грн. (а.с. 6).
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до статті 25 Закону №1105 усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Таким чином, Законом № 1105 визначені як об’єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об’єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону №1105. Отже відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Стаття 21 вказаного Закону містить повний перелік страхових виплат, відшкодування яких здійснюється тільки за рахунок коштів бюджету Фонду.
Що стосується діяльності органів Пенсійного фонду то їх повноваження мають відношення лише до призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.
Виплата пенсій відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З метою виконання норм, зазначених у Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.
Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону №1105.
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом №1105, адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.
Правовідносини між органами Пенсійного фонду та органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають різну природу. Основи та принципи діяльності цих органів перетинаються лише в частині відшкодування Фондом витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виключно за рахунок сум, що одержані ним від страхувальників.
Згідно п. 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 р., у якому встановлений виключний перелік сум, які належать до відшкодування відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатності”, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом –суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено державну адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року
№ 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й у переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Адресна державна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна державна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окремо від інших видів виплат з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4/4, якою не передбачено відшкодування державної адресної допомоги.
Посилання позивача на п. 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, як на підставу задоволення позову, за якою виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, є безпідставними. Адже суми пенсійного забезпечення - це суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять. Відтак щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат, що свідчить про відсутність правових підстав відшкодування відповідачем позивачу понесених ним витрат на виплату і доставку державної адресної допомоги.
Отже у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим відсутній обов’язок відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим витрати з виплати щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її доставку, передбаченої Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”.
Відтак відповідач повинен відшкодувати позивачу суму заборгованості по виплаті основного розміру пенсії та цільової допомоги, а також витрати на виплату і доставку зазначених сум, про що вказано у Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 р., затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за травень 2011 року, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, складає 1184,76 грн.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Постанову складено у повному обсязі 29.08.11р.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим 1184,76 грн. заборгованості за травень 2011 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.