ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

  ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 р. Справа №2а-5872/11/0170/3

(11:33)                                                                        м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Військового прокурора Євпаторійського гарнізону   в інтересах особи   ОСОБА_1   

до   Військової частини А1100             

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокуратури - Котелевець Максим Вікторович, посвідчення № 364,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Військової частини А1100 про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік у розмірі 3013,75 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.05.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.08.11 р. позивачу поновлено процесуальний строк звернення до суду із позовом до Військової частини А 1100 про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік у розмірі 3013,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 33.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністерства оброни України від 11.06.08 р. № 260, а саме невиплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 3013,75 грн.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що на рахунки військової частини надходять кошти для виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань не в повному обсязі і саме це сприяє несвоєчасній виплаті та призводить до виникнення заборгованості. Відтак, на думку відповідача, з боку командування В/ч А 1100 відсутні незаконні дії по суті позовних вимог.

Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 26). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.21).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 26). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.22).

Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1, начальник зв'язку і радіотехнічного забезпечення вертолітної ескадрильї, капітан, проходить військову службу в військовій частині А 1100 з 30.09.04 р. по теперішній час, про що свідчить довідка Військової частини А 1100 № 325 від 21.04.11 р. (а.с. 8).

02.03.2011 р. Наказом командира військової частини А1100 (по стройовій частині) було призначено виплату матеральної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно Наказу Міністра оброни України від 11.06.2008 р. № 260, капітану ОСОБА_1, про що свідчить Витяг з наказу № 42 від 02.03.2011 р. (а.с. 7).

Відповідно до довідки Військової частини А 1100 № 41215 від 21.04.11 р. капітану ОСОБА_1 була нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік у сумі 3013,75 грн., зазначена допомога передбачена в кошторисі В/ч А 1100 на 2011 рік, проте не виплачена у зв'язку із відсутністю асигнувань (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про прокуратуру" № 1789 від 05.11.1991 р. діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ст. 36-1).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно частини 2 статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адмінiстративного процесу.

Отже підстави участі прокурора Євпаторійського гарнізону у розгляді справи при представництві інтересів особи ОСОБА_1 засновані на законі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України зазначається, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду та вирішенню адміністративним судом.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України № 2011 військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232  ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України № 2011 до складу грошового забезпечення військовослужбовців  входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"  грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховуючи характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України  № 1294 від 07.11.2007 р.  керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право в тому числі надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.п. 33.1 п. 33 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за № 638/15329, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 8.1.5 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оброни України № 590 від 12.11.2010 р., одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання.

Пунктом 8.1.3 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України встановлено, що виплата грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу здійснюється військовослужбовцям - до 20 числа кожного місяця, у разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом трьох днів після їх надходження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була нарахована та передбачена в кошторисі Військової частини А 1100 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік в сумі 3013,75 грн. на ім'я ОСОБА_1, однак не виплачена у зв'язку із відсутністю асигнувань.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд по правам людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 22.08.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 26.08.11 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1100 на користь ОСОБА_1 (що мешкає за адресою: 96574, АДРЕСА_1) 3013,75 грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

  Суддя                                Шкляр Т.О.