1Справа № 335/188/19 4-с/335/4/2025

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Новасардової І.В.

за участю секретаря судового засідання – Доновської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 на дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю Концерну «Міські теплові мережі»

у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вищезазначеною скаргою в якій просила:

- поновити строк на оскарження постанови державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року та дій зі стягнення з неї 434,00 грн. в цьому виконавчому провадженні;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року про стягнення 617,40 грн. судового збору;

- визнати незаконними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Омельяненка А.П. про стягнення з неї 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язати повернути їй кошти;

- стягнути з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь держави судовий збір, на її користь понесені нею судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї скарги визначено суддю суду першої інстанції Рибалко Н.І.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2024 року вищезазначену скаргу ОСОБА_1 у цій справі визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 червня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2024 року задоволено заяву про самовідвід судді суду першої інстанції Рибалко Н.І., справу передано для вирішення питання про передачу справи іншому судді в порядку встановлено ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї скарги визначено суддю суду першої інстанції Новасардову І.В.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2024 року вищезазначену скаргу ОСОБА_1 у цій справі повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.10.2024 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

04.11.2024 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа передана в провадження судді Новасардової І.В.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 14.11.2024 року, покладено обов`язки на учасників справи. Витребувано у Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали виконавчого провадження №73706654 за виконавчими листами, виданими 22 лютого 2023 року на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2019 року у справі №335/188/19 (провадження № 2/335/969/2019), за якими боржником є ОСОБА_1 .

До суду 12.11.2024 надійшла заява від ОСОБА_1 про допуск до участі у справі представника та надання доказів направлення копії скарги.

13.11.2024 року від представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшло клопотання про долучення доказів, а саме, копій матеріалів виконавчого провадження №73706654 за виконавчим листом, виданим 22 лютого 2023 року на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2019 року у справі 335/188/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» судового збору у розмірі 617,40 грн. А також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки у призначене судове засідання, оскільки 14.11.2024 року о 10 год.00 хв. у представника призначено виконавчі дії.

Ухвалою суду від 14.11.2024 року заяву ОСОБА_1 про допуск у справі її представника – залишено без задоволення, клопотання представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкладення розгляду скарги задоволено, судове засідання відкладено на 25.11.2024.

21.11.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з Лівобережного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат під час розгляду даної скарги в сумі 235,50 грн.

22.11.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення суми судових витрат.

В судовому засіданні 25.11.2024 представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просив суд відкласти розгляд справи для надання заперечень щодо скарги, у зв`язку з чим, розгляд скарги відкладено на 05.12.2024.

02.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу. Представник вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 02.01.2024 на виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява Концерну “Міські теплові мережі”(ЄДРПОУ 32121458) (далі Концерн “МТМ”) про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 335/188/19 виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 22.02.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну “МТМ” судового збору у розмірі 617,40 грн. Оскільки вищезазначений виконавчий документ відповідав нормам закону, був пред`явлений за місцем мешкання ОСОБА_2 , з додержанням строків встановлених законом, стягувачем було додано заяву про прийняття до виконання, у зв`язку з чим, у державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження. Виходячи з чого державним виконавцем 03.01.2024, на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вищезазначену постанову було направлено боржнику поштою що підтверджується реєстром поштових відправлень. Згідно ст.42 Закону України “Про виконавче провадження” кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (Наказ із змінами № 4066/5 від 11.11.2021). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. 15.01.2024 на адресу Відділу надійшла платіжна інструкція яка підтверджує сплату боржником боргу за вищезазначеним виконавчим документом в повному обсязі, до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже виходячи з вищезазначеного боржником сплачено борг, та оскільки борг був сплачений до відкриття виконавчого провадження виконавчий збір з боржника не стягується, але мінімальні витрати виконавчого провадження відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 підлягають стягненню. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях. 15.01.2024 з метою списання мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 434,00 грн. державним виконавцем винесено та направлено до банківської установи платіжну інструкцію № 804. Згідно до ч. 4 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження” грошові кошти, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Зважаючи на вище зазначене, просить відмовити в скарзі.

Судове засідання відкладено на 18.12.2024.

16.12.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо направлення учасникам справи відзиву на скаргу.

17.12.2024 засобами електронної пошти від ОСОБА_1 надійшло клопотання про прийняття скарги у новій редакції, яка судом прийнята до розгляду. В обґрунтування скарги в редакції від 16.12.2024 року зазначено, 14 грудня 2024 р. ОСОБА_1 отримала рекомендований лист від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі з відзивом на її скаргу від 17.05.2024, підписаний державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Омельяненком А.П. До відзиву додана ксерокопія виконавчого листа. 03.01.2024 було відкрито виконавче провадження №73706654. У тексті цього виконавчого листа зазначено, що рішення набрало законної сили 06 лютого 2020 року. А «строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 07 лютого 2023 року». Отже, строк пред?явлення виконавчого листа до виконання сплив ще до його видачі 22.02.2023 р. Про це прямо зазначив суд, видаючи цей лист. Стаття 12 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що за загальним правилом виконавчі документи можуть бути пред?явлені до примусового виконання протягом трьох років. І строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Стягувач, який пропустив строк пред?явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. А пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред?явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, державний виконавець Омельяненко А.П. проігнорував ці фактичні обставини та положення закону відкриваючи 03.01.2024 виконавче провадження №73706654. 2. Про ці фактичні обставини ОСОБА_1 стало відомо саме 14.12.2024 , коли отримала рекомендований лист від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі з трек номером 0600989243567 з відзивом на її скаргу, до якого і була додана ксерокопія виконавчого листа. Тому у 10-денний строк з цієї дати вона доповнила посиланням на ці фактичні обставини на її скаргу від 17.05.2024. Крім того, звертає увагу суду, що Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.05.2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрат по сплаті судового збору у розмірі 617 грн. 40 коп. визнано таким, що не підлягає виконанню. Підсумовуючи вище зазначені в оновленому тексті скарги просить суд:

- поновити строк на оскарження постанови державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року та дій зі стягнення з неї 434,00 грн. в цьому виконавчому провадженні;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа №335/188/19 від 22.02.2023 року про стягнення 617,40 грн. судового збору;

- визнати незаконними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Омельяненка А.П. про стягнення з ОСОБА_1 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язати повернути їй кошти;

- стягнути з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь держави судовий збір та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

23.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в розмірі 350 грн.

09.01.2025 до суду від представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.01.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримує в повному обсязі.

Судові засідання відкладались на 10.01.2025 та на 22.01.2025.

В судове засідання 22.01.2025 року учасники справи не з`явились, про причини не явки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали скарги, надані докази, встановивши фактичні обставини справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09.10.2019 року позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.02.2020 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року залишено без змін.

22.02.2023 на виконання рішення суду від 09.10.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано 2 виконавчих листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрат по сплаті судового збору у розмірі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 40 коп. та стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 3920 (три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп.

Також, в матеріалах справи міститься заява Концерну «Міські теплові мережі» про відкриття виконавчого провадження. Дана заява була прийнята виконавчою службою 02.01.2024 за № 164/29.24-36, про що міститься запис на даній заяві.

03.01.2024 Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа виданого Орджонікідзевського районним судом м. Запоріжжя 22.02.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 617,40 грн.,

Також, державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненком А.П. від 03.01.2024 року винесено Постанову про арешт коштів боржника, Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 434,00 грн. та Постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 61,74 грн.

15.01.2024 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стягнення за ВП № 73706654 з виконання виконавчого документу; виконавчий лист № 335/188/19 виданий 22.02.2023 в розмірі 434,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 804 від 15.01.2024.

Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Омельяненка А.П. від 16.01.2024 року закінчено виконавче провадження, у зв`язку з тим, зо боржником сплачено борг, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження в повному обсязі.

16.01.2024 державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненком А.П. винесено постанову про зняття арешту коштів.

18.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що 17.02.2020 перерахувала Концерну «Міські теплові мережі» грошові кошти в сумі 617,40 грн. по сплаті судового збору, про що зазначено в квитанції.

Ухвалою суду від 16.02.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.05.2024 скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2024 та прийнято постанову наступного змісту. Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 617,40 грн. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Після прийняття цієї постанови Запорізьким апеляційним судом ОСОБА_1 у 10-денний строк з дня прийняття постанови надіслала первинний текст скарги від 17.05.2024 року, яка згідно конверту з відміткою поштового відділення від 18.05.2024 року надійшла до суду.

Щодо поновлення пропущеного строку для подання скарги на неправомірні дії приватного виконавця, суд вважає встановленим, а також зазначає, що ОСОБА_1 не отримала постанов. Також, суд не бере до уваги посилання державного виконавця на те, що боржнику належним чином було надіслані постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024, оскільки державним виконавцем не долучено доказу отримання боржником цих рекомендованих відправлень.

Суд оцінивши доводи викладені в скарзі щодо поновлення строку для її подання, вважає їх обґрунтованими та визнає причини пропуску процесуального строку для подання скарги, передбаченого ч. 1 ст. 449 ЦПК України, поважною, а тому приходить до висновку про можливість поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заява Концерну «Міські теплові мережі» про відкриття виконавчого провадження була прийнята до виконавчої служби 02.01.2024 за № 164/29.24-36.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам, визначеним у частині першій статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої та четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист по справі №335/188/19, виданий 22.02.2023, мав строк пред`явлення до виконання до 07.02.2023 року.

Тобто стягувач Концерн «МТМ» мав пред`явити виконавчий лист № 335/188/19 виданий 22.02.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрат по сплаті судового збору у розмірі 617 грн. 40 коп. у строк до 07.02.2023 або звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з клопотанням про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Доказів того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання поновлювався, не зазначено та не долучено.

Згідно з ч. 4 п. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, коли пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням вищевикладених обставин, судом встановлено, що були підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, як встановлено вище, Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.05.2024 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрат по сплаті судового збору у розмірі 617,40 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця є неправомірними та постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року про стягнення 617,40 грн. судового збору слід скасувати.

Щодо вимоги про визнання незаконними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Омельяненка А.П. про стягнення з ОСОБА_1 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язати повернути ОСОБА_1 кошти суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненком А.П. від 03.01.2024 року винесено Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 434,00 грн.

15.01.2024 ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) стягнення за ВП № 73706654 з виконання виконавчого документу; виконавчий лист № 335/188/19 виданий 22.02.2023 в розмірі 434,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 804 від 15.01.2024.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є окремими виконавчими документами.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих із боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

За змістом ч. 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та №127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28.11.2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13.03.2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження №14-639цс18), від 03.04.2019 року та 10.04.2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29.05.2019 року у справі №758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19), від 02.10.2019 року у справі № 753/22823/18-ц (провадження № 14-408цс19).

Таким чином оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №229/1026/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що вимога про визнання незаконними дій Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Омельяненка А.П. про стягнення з ОСОБА_1 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язання повернути кошти, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що такі дії державного виконавця можуть бути оскаржені шляхом подання відповідного адміністративного позову в порядку адміністративного судочинства.

Щодо стягнення витрат за сплату судового збору з державного виконавця, суд вважає роз`яснити наступне.

Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно п.1.ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесені судові витрати, пов`язаних із розглядом скарги ОСОБА_1 обґрунтовує надіслання процесуальних документів учасникам справи та суду на суму 350 грн., що підтверджується фіскальними чеками, які долучені до матеріалів справи.

Поштові витрати позивача, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023.

Згідно з положеннями ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Разом з тим, виходячи з того, що за результатами розгляду скарги, яка містила дві вимоги вона була задоволена лише в частині однієї із вимог, тобто фактично задоволена на 50%то відповідно до вимог ст. 141, ст. 452 ЦПК України, судові витрати, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 становить 175 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 352-354, 447-449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1  строк на подання скарги.

Визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанову Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельяненка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа №335/188/19 від 22.02.2023 року про стягнення 617,40 грн. судового збору.

Закрити провадження у скарзі в частині визнання незаконними дії Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та державного виконавця Омельяненка А.П. про стягнення з ОСОБА_1 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язати їй повернути кошти.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд скарги в цій частині віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Стягнути з Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ЄДРПОУ 45028225) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 175 (сто сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.                        

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 27.01.2025 року.

Суддя                                                І.В. Новасардова