ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
19 вересня 2011 року Справа №2а-6633/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Швеця О.Ю.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об’єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР»
до Державної податкової адміністрації у місті Києві,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків,
про скасування рішення про відмову у розстроченні грошового зобов’язання та зобов’язання прийняти рішення,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об’єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР»(далі –ДП «УКРДІПРОДОР», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової адміністрації у місті Києві (далі –ДПА у м. Києві, відповідач), в якій просить:
- скасувати рішення відповідача від 28 березня 2011 року №3304/10/24-320 про відмову у розстроченні грошового зобов’язання,
- зобов’язати ДПА у м. Києві прийняти рішення про розстрочення ДП «УКРДІПРОДОР»грошового зобов’язання по податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1523196грн. та про розстрочення податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року у сумі 86793грн. 91коп. на два місяці з періодом сплати до 01 травня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 100.4 статті 100 Податкового кодексу України, пункту 1 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», пункту 3.1 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків»затвердженого 24 грудня 2010 року, позивач звернувся до відповідача з відповідним листом про розстрочення грошових зобов’язань і надав докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення у позивача грошових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1523196грн. 00коп. та з податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року у сумі 86793грн. 91коп., а також - достатнє економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення цих грошових зобов’язань лише внаслідок застосування режиму розстрочення. Разом з тим, відповідач відмовив у задоволення вказаної вимоги ДП «УКРДІПРОДОР», що, як вважає останній, є протиправним
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що ДП «УКРДІПРОДОР»самостійно та в добровільному порядку до отримання рішення від відповідача за результатами розгляду заяви про розстрочення грошового зобов’язання сплатив: грошові зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011 року (04 березня 2011 року сплачено 110000грн. 00коп. та 10 березня 2011 року - 1413244грн. 74коп.) на загальну суму 1523244грн. 74коп.; грошові зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року, зокрема, 10 березня 2011 року сплачено 86793грн. 00коп. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність. У судовому засіданні представники ДПА у м. Києві зазначали про те, що під час розгляду питання про розстрочення сплати ДП «УКРДІПРОДОР»грошових зобов’язань враховано показник коефіцієнта загрози виникнення податкового боргу, який складає 5,1, а також показник коефіцієнта покриття, який становить 0,01 (при нормативі не менше 2), які свідчать про платоспроможність позивача. Отже, відповідач вважає, що прийняте рішення від 28 березня 2011 року є правомірним та обґрунтованим.
Ухвалою суду (протокольною) від 10 червня 2011 року до участі у справі №2а-6633/11/2670 залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті Києві по роботі з великими платниками податків як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі –СДПІ по роботі з ВПП, третя особа).
Також представники відповідача звертали увагу суду на позовні вимоги ДП «УКРДІПРОДОР», оскільки, на думку останніх, є незрозумілим, яким чином можливо зобов’язати ДПА у м. Києві розстрочити ті грошові зобов’язання, які сплачені позивачем до подання даного позову до суду.
СДПІ по роботі з ВПП вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. У судовому засіданні представник третьої особи звертав увагу суду на відсутність економічного обґрунтування та правових підстав для прийняття рішення ДПА у м. Києві щодо розстрочення сплати ДП «УКРДІПРОДОР» вказаних грошових зобов’язань.
Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19 вересня 2011 року о 10год. 24хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи судом встановлено наступне.
01 березня 2011 року позивачем надіслано до відповідача та третьої особи листи відповідно за №335-04 та за №336-04, в яких просив розстрочити грошові зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1523196грн. 00коп. та з податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року в сумі 86793грн. 91коп. на два місяці з періодом сплати до 01 травня 2011 року.
СДПІ по роботі з ВПП видано висновок щодо можливості розстрочення податкових зобов’язань ДП «УКРДІПРОДОР» (далі –Висновок), зі змісту якого вбачається, що позивач має нестабільний фінансовий стан. Водночас, у Висновку зазначено наступне:
- інформація стосовно основних прогнозних показників діяльності підприємства протягом дії розстрочення ДП «УКРДІПРОДОР»не надавалась,
- аналіз заходів для підвищення фінансової стійкості підприємства не проводився,
- коефіцієнт покриття становить 0,01 при нормативі не менше 2,
- коефіцієнт загальної ліквідності 1,0 при нормативі не менше 1,
- значення коефіцієнту покриття та загальної ліквідності свідчить про платоспроможність ДП «УКРДІПРОДОР»,
- підприємство забезпечено високоліквідними оборотними активами для виконання податкових зобов’язань та погашення податкового боргу, а тому загроза виникнення податкового боргу відсутня,
- відсутня загроза непогашення ДП «УКРДІПРОДОР»податкових зобов’язань та виникнення податкового боргу тощо.
31 березня 2011 року на адресу ДП «УКРДІПРОДОР»надійшов лист ДПА у м. Києві від 28 березня 2011 року №3304/10/24-320, про відсутність підстав для прийняття рішення про розстрочення грошових зобов’язань позивача.
ДП «УКРДІПРОДОР»грошові зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1523196грн. 00коп. та з податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року в сумі 86793грн. 91коп. сплатив 04 та 10 березня 2011 року.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно їх задоволення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а у пункті 100.4 цієї статті Кодексу визначені підстави для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, а саме: надання особою достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, а також - економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Рішення про розстрочення та відстрочення загальнодержавних податків та зборів приймається керівником контролюючого органу (його заступником) (пункт 100.8 статті 100 Кодексу). Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором (пункт 100.11).
Водночас, порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень (пункт 100.13).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1036 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1431/18726) (далі –Порядок №1036), розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надаватись в межах повноважень за кожним окремим випадком органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень.
Як встановлено судом, 01 березня 2011 року позивач звернувся до ДПА у м. Києві з листом, в якому просив прийняти рішення про розстрочення сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 1523196грн. 00коп. та з податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року у сумі 86793грн. 91коп. на два місяці з періодом слати до 01 травня 2011 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.2 Порядку №1036 підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Також до заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Дійсно, як встановлено та зазначалося вище, що у Висновку СДПІ по роботі з ВПП зазначила про відсутність у ДП «УКРДІПРОДОР»стабільного фінансового стану, проте суд критично оцінює твердження позивача про те, що вказана частина Висновку є підставою для безумовного задоволення вимог підприємства щодо прийняття рішення про розстрочення сплати відповідних грошових зобов’язань.
Так, підстави для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника визначені у Розділі І Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27 грудня 2010 року №1235 (далі –Перелік №1235), а саме: ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі - в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Зазначені обставини мають підтверджуватись такими документами:
- довідка встановленого зразка, видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, щодо суми бюджетних асигнувань та/або бюджетних зобов'язань, що не надані (несвоєчасно надані) заявнику, або суми фінансування видатків, що не доведене (несвоєчасно доведене) до заявника в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
- заява (в довільній формі) отримувача бюджетних коштів про неперерахування (несвоєчасне перерахування) йому суми коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
- довідка встановленого зразка, видана розпорядником бюджетних коштів, щодо суми коштів, яку не перераховано (несвоєчасно перераховано) заявнику в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Сторонами не надано жодного доказу, що до заяви про розстрочення грошових зобов’язань ДП «УКРДІПРОДОР»перелічені документи надавались.
Разом з тим, у вказаному Висновку зафіксовано, що: підприємство (позивач) забезпечено ресурсами для погашення податкових зобов’язань , загроза виникнення податкового боргу відсутня ; значення коефіцієнту покриття та загальної ліквідності свідчить про платоспроможність ДП «УКРДІПРОДОР» ; підприємство має стабільний рівень фінансової стійкості ; інформація щодо основних прогнозних показників діяльності підприємства протягом дії розстрочення не надавалась .
Перелічені висновки СДПІ по роботі з ВПП позивачем не спростовувались та не оскаржувались.
Згідно з пунктом 3.2. Порядку №1036 за результатами розгляду заяви керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати її подання відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
У визначений чинним законодавством строк, 31 березня 2011 року, відповідач повідомив ДП «УКРДІПРОДОР»про відмову у задоволенні вимог останнього шляхом направлення на його адресу листа від 28 березня 2011 року за №3304/10/24-320. Так, підставою для прийняття вказаного рішення відповідачем є, як зазначив останній, відсутність економічного обґрунтування вимоги позивача про розстрочення грошових зобов’язань підприємства, що, як вбачається з матеріалів справи, є правомірним.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази, які б підтверджували обґрунтованість вимог позивача, відсутні. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб та з дотриманням строків, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, враховуючи вимоги статті 2 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Державному підприємству - Українському державному інституту з проектування об’єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР»у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.
Суддя О.В. Пісоцька