ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 липня 2011 року 10:57 № 2а-7989/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Каре»
до Головного управління Держкомзему у місті Києві
про визнання дій неправомірними,
за участю представників сторін:
від позивача – Урсол М.О., Басурова О.А.
від відповідача – не з’явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «Каре»(далі по тексту –позивач, ВАТ «Каре») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держкомзему у місті Києві (далі по тексту –відповідач, ГУ Держкомзему у м. Києві) про визнання протиправними дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві ГУ Держкомзему у м. Києві, визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А158/6 від 15.03.2011р. та визнання протиправним та скасування акту обстеження земельної ділянки №32/6 від 15.03.2011р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А158/6 від 15.03.2011р. та акту обстеження земельної ділянки №32/6 від 15.03.2011р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 16 червня 2011 року.
Судове засідання, призначене на 16 червня 2011 року, судом відкладалось на 7 липня 2011 року за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
29 червня 2011 року відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на адміністративний позов.
У судове засідання 7 липня 2011 року з’явились представники позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не з’явились, в зв’язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 18 липня 2011 року.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15 березня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві Герасименком С.Ю. ГУ Держкомзему у м. Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ВАТ «Каре»земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Селянська, 1-А.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2011р. № А-158/6 (далі по тексту –акт перевірки), яким встановлено, що станом на 15.03.2011р. ВАТ «Каре»самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 2,1 га для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі загальною площею близько 1300 кв.м. Документи, передбачені статтею 126 Земельного кодексу України, відсутні.
15 березня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві Герасименком С.Ю. ГУ Держкомзему у м. Києві проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Селянська, 1-А.
За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 15.03.2011р. № 32/6 (далі по тексту –акт обстеження), яким встановлено, що станом на 15.03.2011р. ВАТ «Каре»самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 2,1 га для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі загальною площею близько 1300 кв.м. Документи, передбачені статтею 126 Земельного кодексу України, відсутні.
Згідно з листом ГУ Держкомзему у м. Києві від 22.03.2011р. № 1015, відповідачем проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 141 505, 75 грн.
Вказані перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведені відповідачем без повідомлення та участі землекористувача.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель –спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003р. № 963-IV (далі по тексту –Закон України від 19.06.2003р. № 963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Частиною 1 статті 5 Закону України від 19.06.2003р. № 963-IV встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи (частина 1 статті 9 Закону України від 19.06.2003р. № 963-IV).
Процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки визначені Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544 (далі по тексту – Порядок).
Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Порядку інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначається дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.
З матеріалів справи вбачається, що жодних повідомлень щодо проведення перевірки позивачу не надходило.
Згідно з пунктом 4.1 розділом 4 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків .
Як встановлено судом та вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2011р. № А-158/6 та акту обстеження земельної ділянки від 15.03.2011р. № 32/6, перевірки проводились за відсутності власника земельної ділянки та землекористувача.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони, у тому числі, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Даний критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень. Суб’єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб’єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правої аргументи тощо.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог Порядку щодо забезпечення права позивача –землекористувача на участь при перевірці дотримання вимог земельного законодавства.
Пунктом 5.1 розділу 5 Порядку встановлено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства .
Згідно з пунктом 5.3 розділу 5 Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам.
При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 5.5. розділу 5 Порядку акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
Між тим, судом встановлено, що акт перевірки та акт обстеження підписані лише інспектором, який проводив перевірку. Доказів надіслання акту перевірки та акту обстеження на адресу позивача з повідомленням про вручення відповідачем суду не надано.
Окрім цього, суд звертає уваги на наявні в матеріалах справи розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про використання нежилих приміщень міської комунальної власності»від 05.03.1997р. № 263 та договір оренди від 27.03.1997р. № 36, які підтверджують правомірність використання позивачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Селянська, 1-А.
Враховуючи наведене, суд вважає неправомірними дії відповідача по складанню вищевказаних актів перевірки.
При цьому, суд звертає увагу на приписи пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, відповідно до якого розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядок застосування заходів адміністративного впливу до порушників земельного законодавства передбачений розділом 6 Порядку, а саме, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.
З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення.
Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство.
У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що в порушення зазначених вище вимог Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, державним інспектором за результатами проведених перевірок було складено лише акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акт обстеження земельної ділянки. Заходи адміністративного впливу у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення та видачі припису, які є обов’язковими у разі виявлення правопорушення, до позивача застосовані не були.
З огляду на невиконання відповідачем покладеного на нього обов’язку доказування правомірності своїх дій та враховуючи порушення відповідачем Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, встановлені судом, у суду відсутні достатні підстави для висновку про правомірність дій відповідача по проведенню перевірки та складанню за її результатами акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2011р. № А-158/6 та акту обстеження земельної ділянки від 15.03.2011р. № 32/6.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держкомзему у місті Києві по складанню акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.03.2011р. № А-158/6 та акту обстеження земельної ділянки від 15.03.2011р. № 32/6.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1