ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1512/11
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2011 року ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Чернівецької області (далі - Відповідач) в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача по нерозгляду в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України заяви про злочин від 25.03.2011 року та зобов’язати відповідача розглянути заяву про злочин від 25.03.2011року в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
08.07.2011 року Чернівецьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви. Не погодившись із даним рішенням, позивач оскаржив його у апеляційному порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011 року апеляційну скаргу позивача задоволено, а справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про те, що необхідно відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв’язку із частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь – яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 КАС України. Так, згідно ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
В рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 25.05.2001 р., визначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеної в спільному листі від 12.03.2011року № 334/8/13-11|259/0/4-11 спірні правовідносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочин, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочин та їх розгляд регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно статтей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду. Зокрема, ст. 236 КПК України передбачає, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розглядає в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов`язковості дотримання вимог ч.3 ст. 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містять викладені в зверненні ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 КПК України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що розглядуваний спір не є публічно-правовим та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а отже компетенція адміністративних судів на нього не поширюється.
Суд роз’яснює позивачу, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно із ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.О. Григораш