Справа № 2а-0770/2492/11
Рядок статзвіту № 10.3.4
Код - 13
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2011 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 43145,83 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в сумі 43145,83 грн.
24.10.2011 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Враховуючи вищезазначене та згідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон) для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній ч.1 ст. 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідачем було подано до відділення звіт форма № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік. Згідно рядка 03 звіту кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 3 особи, в той час як згідно рядка 02 звіту на підприємстві протягом 2010 року середньооблікова кількість інвалідів становила 2 особи.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки, середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2010 році становила 41840,63 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже, невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 41840,63 грн. (41840,63 х 1 = 41840,63 грн.).
Однак, відповідач зазначену суму до 15.04.2011, у строк, встановлений законом, самостійно не сплатив. У відповідності до ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Станом на 28.07.2011 строк прострочення платежу становить 104 дні, а, отже, пеня при обліковій ставці НБУ 7,75 % становить 1305,20 грн.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач адміністративно-господарські санкції та пеню не сплатив.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, ч.6 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 43145,83 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" (вул. Лісна, буд. 21, с. Павшино, Мукачівський район, Закарпатська область, 89643) на користь державного бюджету адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 43145,83 (сорок три тисячі сто сорок п'ять гривень вісімдесят три копійки) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.
Суддя Ващилін Р. О.