ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2011 р. cправа № 2a-3020/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області – Савчук М.Я.
представника відповідача: приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК" –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК" про стягнення податкового боргу в сумі 1 192,90 грн., -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2011 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (надалі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК" (надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1 192,90 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення пункту 14.1.175 статті 14, підпунктів 49.18.1., 49.18.2. пункту 49.18 статті 49, пункту 57.3 статті 57, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкові зобов’язання по штрафних (фінансових) санкціях та пені, застосованих за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та 1 квартал 2011 року в розмірі 1 192,90 грн., в тому числі: штрафні (фінансові) санкції –1 190,00 грн. та пеня –2,90 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, та пояснив, що заборгованість відповідача по податкових зобов’язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Повістки про виклик у судове засідання вручені відповідачу відповідно до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 25.06.2002 року Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 25.06.2002 року, та 11.07.2002 року взяте на облік Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі Івано-Франківської області як платник податків і зборів (а.с. 9, 11).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 коментованого Кодексу податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідач у відповідності до підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Податкового кодексу України являється платником податку на прибуток підприємств, як суб’єкт господарювання –юридична особа, яка провадить господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Згідно пункту 46.1. статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) –документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У відповідності до пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) –протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) –протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Судом встановлено, що 02.06.2011 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності складено акт за №348/1500/31767445, яким встановлено порушення відповідачем підпунктів 49.18.1., 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання у встановлені строки відповідачем декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та 1 квартал 2011 року (а.с. 28).
Пунктом 120.1. статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаним нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), –тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000431500 від 02.06.2011 року, згідно якого відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 190,00 грн., яке отримане уповноваженою особою відповідача 07.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 16).
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0000431500 від 02.06.2011 року, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 190,00 грн. є узгодженими.
Вимоги щодо обов’язковості виконання і сплати визначеного податковими органами податкового зобов’язання регламентовані і в пункті 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно підпункту 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків –фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
У відповідності до пункту 129.4. статті 129 Кодексу пеня визначена підпунктом 129.1.3. пункту 129.1. цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків –фізичних осіб.
Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, визначеного податковим органом, нараховано пеню в розмірі 2,90 грн. (а.с. 17).
Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю" за №82 від 21.06.2011 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 12, 13). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений Податковим кодексом України, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до Кодексу є узгодженою.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 1 192,90 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання –це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг –сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Податковий борг відповідача підтверджується актом камеральної перевірки податкової звітності за №348/1500/31767445 від 02.06.2011 року, податковим повідомленням-рішенням за №0000431500 від 02.06.2011 року, податковою вимогою форми "Ю" за №82 від 21.06.2011 року, обліковою карткою платника податків станом 15.09.2011 року, а також довідкою про податковий борг платежів до бюджету станом на 15.09.2011 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 8, 12, 14, 17, 28).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК" податкового боргу в сумі 1 192,90 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Рембудмонтаж РІК" (ідентифікаційний код 31767445, вул. Шевченка, 39, с. Вільхівка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77666) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах, в дохід бюджету податковий борг в сумі 1 192 (одна тисяча сто дев’яносто дві) гривні 90 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 19.10.2011 року.