ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "26" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 7/552  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       Новікової Р.Г.

суддівАлєєвої І.В.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 –за дов. №367 від 30.09.2011р.

ОСОБА_2 –за дов. №342 від 30.09.2011р.

від відповідача:ОСОБА_3 –за дов. №1796 від 16.12.2010р.

від третьої особи:не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні  

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"  

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від19.07.2011р.

та на рішення господарського суду міста Києва

від28.04.2011р.

у справі№7/552

господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКомунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

простягнення 5882581грн.43коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 5882581грн.43коп., з яких: 5588466грн.46коп. –сума основного боргу, 168080грн.78коп. –інфляційні втрати, 20437грн.98коп. –три проценти річних,  105596грн.21коп. –пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2011р. (суддя                  Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. (головуючий суддя –Буравльов С.І., судді             Андрієнко В.В., Вербицька О.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2011р. касаційна скарга прийнята до провадження.

В судовому засіданні від 26.10.2011р. представники позивача підтримали доводи та вимоги, викладені в касаційній скарзі. Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог скаржника.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 26.03.2002р. №00362/2-08 (далі - договір) позивач (постачальник) зобов’язується надавати відповідачу (абоненту) послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язується розраховуватися за вказані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильника та інших способів визначення об’ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію.

Згідно п. 3.4. договору відповідач розраховується за надані послуги у встановленому органами виконавчої влади порядку в п’ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги за договором, а абонент проводить оплату шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.6. договору).

В оскаржуваних судових рішеннях міститься посилання на укладену між сторонами додаткову угоду від 10.01.2007р. до договору №00362/2-08 від 26.03.2002р. та протокол розбіжностей до неї. Однак в матеріалах справи відсутні зазначені документи.

Судами встановлено, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість, яка виникла з розрахунків відповідача за вартість води, використаної на гаряче водопостачання.

За приписами п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

З врахуванням вказаного, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи надходила питна вода, використана, в подальшому, на гаряче водопостачання, у мережі відповідача; яким чином обсяг питної води використаної на гаряче водопостачання відображався у показниках зареєстрованих за відповідачем приладів обліку; ким та на якій підставі відпускалася вода з мережі для надання послуг гарячого водопостачання; хто надавав послуги з гарячого водопостачання споживачам; кількість теплових пунктів, які знаходяться на балансі відповідача; чи були позивачем враховані при нарахуванні вартості поставленої води відповідачу теплові пункти, які перебувають на балансі інших підприємств.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з’ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Враховуючи приписи ст.1117 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"  задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. у справі №7/552 скасувати.

Справу №7/552 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                                          Р.Г. Новікова

Судді                                                                                                     І.В. Алєєва

                                                                                                    Г.К. Прокопанич