ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

15 серпня 2011 року                                              Справа №2а-18980/10/2670

 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:                                     Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМА Україна»

до Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень від 07 грудня 2011 року №001863/пром,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУМА Україна»(далі –ТОВ «ПУМА Україна», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві (далі –Управління захисту прав споживачів, відповідач), в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову №001863/пром про накладення стягнення у розмірі 70692грн. 00коп.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ТОВ «ПУМА Україна»відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»є виробником та згідно з ДСТУ 4519:2006, і саме до повноважень позивача належить право проставляння дати виготовлення товару.

Також у судовому засіданні представники позивача наголошували, що проведення перевірки та складання відповідного акту відповідачем, які призвели до застосування до ТОВ «ПУМА Україна»штрафу, не відповідають чинному законодавству, оскільки службовими особами перед проведенням зазначеної перевірки не пред’явлено направлення на проведення планової перевірки, про що свідчить відсутність повноважень на проведення цих заходів цими посадовими особами.

Також позивач зазначив що відповідачем при винесені акту №001504 порушені вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

У судовому засіданні представник Управління захисту прав споживачів зазначив, що відповідач діяв виключно в межах наданих Законом України «Про захист прав споживачів»повноважень і під час перевірки досліджував ті документи, які надавались позивачем. Вказував, що помилка у направленні на проведення планової перевірки, щодо зазначення виду заходу, не може свідчити про те, що посадові особи не мали повноважень на її проведення, оскільки позивач належним чином попереджався про дату та місце здійснення цього заходу.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15 серпня 2011 року о 10год. 38хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини  постанови про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до контрактів №ЕАТ21/08 та №UAT21/08, укладених 21 серпня 2007 року між ТОВ «ПУМА України»та фірмою ustria Puma Dassier Gmbh»(продавець), довіреності на захист торгівельної марки на території України та статуту підприємства позивач є імпортером продукції продавця. ТОВ «ПУМА України»імпортує продукцію фірми ustria Puma Dassier Gmbh»згідно з інвойсами на кожну поставку (п. 1.1 контракту), а саме: взуття, одяг та спортивні товари, - і реалізує її.

15 липня 2010 відповідачем відповідно до наказу №213 від 25 травня 2010 року видано направлення №002193/0312 на проведення перевірки.

Вказане направлення №002193/0312 містить вид заходу –«позапланова перевірка», проте позивачами не спростовано, що їх завчасно повідомлено про проведення Управлінням захисту прав споживачів планової перевірки.

Перевірка магазину uma»ТОВ «ПУМА Україна»у торговому центрі «Плаза»здійснювалась посадовими особами відповідача 15 липня 2010 року.

За результатами проведення перевірки складено акт №001504, в якому зафіксовано, що ТОВ «ПУМА Україна»порушує статтю 6 Закону України «Про захист прав споживачів»та розділ 1 пункту 14 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104, оскільки позивачем до реалізації пропонувався товар, що не відповідає вимогам ДСТУ №4519:2006, а саме: «Споживче маркування товарів легкої промисловості»- п. 4.6.8 по маркуванню про дату виготовлення (місяць, рік) не проставлено виробником товару.

07 грудня 2010 року на підставі зазначено вище акту відповідачем винесена постанова №001863/пром про накладення на ТОВ «ПУМА Україна»стягнення в сумі 70692грн. 00коп.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 26 Закону «Про захист прав споживачів»спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Оцінюючи правомірність накладених відповідачем санкцій, судом враховується, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05 квітня 2007 року №877-V (далі –Закон №877-V).

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи  здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з частиною 11 статті 4 вказаного Закону, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання .

Статтею 7 Закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ , який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду  (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею .

Так, враховуючи вище зазначені приписи закону, суд критично оцінює посилання позивача, що відповідач під час проведення перевірки порушив вимоги законодавства, оскільки здійснював її у присутності адміністратора магазину торгового центру «Плаза», який не має відповідних повноважень. Разом з тим, зі змісту розписки про отримання повідомлення №001784 від 01 липня 2007 року вбачається, що остання містить інформацію про дату (12 липня –16 липня 2010 року) та місце проведення перевірки (ТЦ «Плаза») та підпис представника ТОВ «ПУМА Україна»з датою його внесення - 01 липня 2010 року, а тому позивач не був позбавлений права забезпечити знаходження під час проведення заходу компетентної особи.

Крім того, посадові особи Управління захисту прав споживачів були допущені до проведення перевірки.

З зазначених підстав не враховуються й твердження представників позивача про відсутність повноважень посадових осіб відповідача проводити перевірку, а також –про необізнаність щодо виду заходу.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991року №1023-XII, у редакції, яка діяла на момент винесення зазначеної постанови, (далі –Закон №1023-XII) регламентовано, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості,  а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону №1023-XII інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції  або в окремих сферах обслуговування.

Пунктом 4.6. Державна система стандартизації України (далі –ДСТУ) 4519:2006 визначено перелік інформації, яка має бути у споживчому маркуванні щодо товару/виробу, до якої, зокрема, і відносяться інформація щодо дати виготовлення.

Згідно з підпунктом 4.6.8. ДСТУ 4519:2006, дату виготовлення (місяць і рік) проставляє виробник товару/виробу.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону №1023-XII, виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»визначено, що імпортер –це суб’єкт господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

Оскільки, як встановлено судом, ТОВ «ПУМА України», відповідно до контрактів №ЕАТ21/08 та №UAT21/08 та довіреності на захист торгівельної марки, є імпортером (Генеральним) продукції фірми ustria Puma Dassier Gmbh», тому позивач прирівнюється до виробника товару, який позивач отримує згідно з пунктом 1.1 контрактів та комерційними інвойсами, а тому має самостійно проставляти на цінниках товару інформацію про місяць і рік виготовлення продукції.

Отже, посилання позивача, що ТОВ «ПУМА України»є особою, яка набула права на маркування товару, який поставляється за вказаними контрактами, є обґрунтованими.

Крім того, згідно з підпунктом 4.7.1. ДСТУ 4519:2006 визначено, що споживче маркування щодо товару/виробу наноситься на товарний ярлик і/або стрічку, або пам'ятку щодо умов догляду, або стрічку із символами догляду та піктограму або штамп. Маркування не повинно створювати додаткових труднощів для його прийняття споживачем.

Під час судового розгляду даної справи судом з наданих позивачем доказів встановлено, що одиниця продукції, яка реалізується ТОВ «ПУМА Україна», містить «цінник»з інформацією щодо: ціни, назви країни-походження; товарного знаку; назви та місця розташування виробника; назви товару; артикулу товару; моделі товару; розміру товару; дати виготовлення (місяць, рік) товару; штрихований код товару; термін зберігання.

Наявність вказаної інформації на товарі під час проведення перевірки представниками відповідача не спростовувалась.

Крім того, маркування здійснено позивачем у відповідності з інформацією, яка містилася на комерційних інвойсах, сертифікаті якості, які мають, зокрема, відомості стосовно країни відправника та дати випуску партії продукції.

Так, нанесена позивачем на цінники товару інформація є доступною для споживача у наочній формі.

Управлінням захисту прав споживачів також під час здійснення перевірки недоліків стосовно правильності маркування позивачем товару не встановлено.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів, які б спростували доводи позивача.

На підставі викладеного та оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню з рахунків Державного бюджету України на користь ТОВ «ПУМА Україна»підлягають витрати, пов’язані зі сплатою останнім судового збору, у розмірі 03грн. 40коп.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМА Україна»задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту споживачів у м. Києві від 07 грудня 2010 року №001863/пром про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПУМА Україна»03грн. 40коп. витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька