ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

27 січня 2025 року Справа №  280/10826/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (далі – позивач) до Тернопільської митниці (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування    митної    вартості товару № UA403070/2024/0000249/2  від 25.09.2024.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені всіх партій поставки, були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними.

Ухвалою судді від 27.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 10.12.2024 через систему “Електронний суд” на адресу суду надіслав відзив, у якому вказує, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Так, з метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, проте декларантом не надіслано усіх додаткових документів. Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірного рішення, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 11.12.2024 у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

27.12.2022 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, додатку (специфікацій) до нього: №№ 2024-1, 2024-1-z від 15.05.2024, рахунку-фактури № KL2024-1 від 01.07.2024, було здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (мотоблоки, навісні грунтофрези до мотоблоків), загальною вартістю 197480,84 доларів США.

24 вересня 2024 року позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА № 24UA403070007561U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: Товар 1:  «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 94 шт., марка - KENTAVR, модель - 160B, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів – 709 см3, потужність двигуна - 11,7 кВт/16к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_1 (двигун  № НОМЕР_2 );   НОМЕР_3  (двигун  № НОМЕР_4 ); НОМЕР_5  (двигун  № НОМЕР_6 );   НОМЕР_7  (двигун № НОМЕР_8 );   НОМЕР_9  (двигун  № НОМЕР_10 );   НОМЕР_11 (двигун  № НОМЕР_12 );   НОМЕР_13  (двигун  № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15  (двигун  № НОМЕР_16 );   НОМЕР_17  (двигун № НОМЕР_18 );   НОМЕР_19  (двигун  № НОМЕР_20 );   НОМЕР_21 (двигун  № НОМЕР_22 );   НОМЕР_23  (двигун  № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25  (двигун  № НОМЕР_26 );   НОМЕР_27  (двигун № НОМЕР_28 );   НОМЕР_29  (двигун  № НОМЕР_30 );   НОМЕР_31 (двигун  № НОМЕР_32 );   НОМЕР_33  (двигун  № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35  (двигун  № НОМЕР_36 );   НОМЕР_37  (двигун № НОМЕР_38 );   НОМЕР_39  (двигун  № НОМЕР_40 );   НОМЕР_41 (двигун  № НОМЕР_42 );   НОМЕР_43  (двигун  № НОМЕР_44 ); НОМЕР_45  (двигун  № НОМЕР_46 );   НОМЕР_47  (двигун № НОМЕР_48 );   НОМЕР_49  (двигун  № НОМЕР_50 );   НОМЕР_51 (двигун  № НОМЕР_52 );   НОМЕР_53  (двигун  № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55  (двигун  № НОМЕР_56 );   НОМЕР_57  (двигун № НОМЕР_58 );   НОМЕР_59  (двигун  № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун  № НОМЕР_62 );   НОМЕР_63  (двигун № НОМЕР_64 );   НОМЕР_65  (двигун  № НОМЕР_66 );   НОМЕР_67 (двигун  № НОМЕР_68 );   НОМЕР_69  (двигун  № НОМЕР_70 ); НОМЕР_71  (двигун  № НОМЕР_72 );   НОМЕР_73  (двигун № НОМЕР_74 );   НОМЕР_75  (двигун  № НОМЕР_76 );   НОМЕР_77 (двигун  № НОМЕР_78 );   НОМЕР_79  (двигун  № НОМЕР_80 ); НОМЕР_81  (двигун  № НОМЕР_82 );   НОМЕР_83  (двигун № НОМЕР_84 );   НОМЕР_85  (двигун  № НОМЕР_86 );   НОМЕР_87 (двигун  № НОМЕР_88 );   НОМЕР_89  (двигун  № НОМЕР_90 ); НОМЕР_91  (двигун  № НОМЕР_92 );   НОМЕР_93  (двигун № НОМЕР_94 );   НОМЕР_95  (двигун  № НОМЕР_96 );   НОМЕР_97 (двигун  № НОМЕР_98 );   НОМЕР_99  (двигун  № НОМЕР_100 ); НОМЕР_101  (двигун  № НОМЕР_102 );   НОМЕР_103  (двигун № НОМЕР_104 );   НОМЕР_105  (двигун  № НОМЕР_106 );   НОМЕР_107 (двигун  № НОМЕР_108 );   НОМЕР_109  (двигун  № НОМЕР_110 ); НОМЕР_111  (двигун  № НОМЕР_112 );   НОМЕР_113  (двигун № НОМЕР_114 );   НОМЕР_115  (двигун  № НОМЕР_116 );   НОМЕР_117 (двигун  № НОМЕР_118 );   НОМЕР_119  (двигун  № НОМЕР_120 ); НОМЕР_121  (двигун  № НОМЕР_122 );   НОМЕР_123  (двигун № НОМЕР_124 );   НОМЕР_125  (двигун  № НОМЕР_126 );   НОМЕР_127 (двигун  № НОМЕР_128 );   НОМЕР_129  (двигун  № НОМЕР_130 ); НОМЕР_131  (двигун  № НОМЕР_132 );   НОМЕР_133  (двигун № НОМЕР_134 );   НОМЕР_135  (двигун  № НОМЕР_136 );   НОМЕР_137 (двигун  № НОМЕР_138 );   НОМЕР_139  (двигун  № НОМЕР_140 ); НОМЕР_141  (двигун  № НОМЕР_142 );   НОМЕР_143  (двигун № НОМЕР_144 );   НОМЕР_145  (двигун  № НОМЕР_146 );   НОМЕР_147 (двигун  № НОМЕР_148 );   НОМЕР_149  (двигун  № НОМЕР_150 ); НОМЕР_151  (двигун  № НОМЕР_152 );   НОМЕР_153  (двигун № НОМЕР_154 );   НОМЕР_155  (двигун  № НОМЕР_156 );   НОМЕР_157 (двигун  № НОМЕР_158 );   НОМЕР_159  (двигун  № НОМЕР_160 ); НОМЕР_161  (двигун  № НОМЕР_162 );   НОМЕР_163  (двигун № НОМЕР_164 );   НОМЕР_165  (двигун  № НОМЕР_166 );   НОМЕР_167 (двигун  № НОМЕР_168 );   НОМЕР_169  (двигун  № НОМЕР_170 ); НОМЕР_171  (двигун  № НОМЕР_172 );   НОМЕР_173  (двигун № НОМЕР_174 );   НОМЕР_175  (двигун  № НОМЕР_176 );   НОМЕР_177 (двигун  № НОМЕР_178 );   НОМЕР_179  (двигун  № НОМЕР_180 ); НОМЕР_181  (двигун  № НОМЕР_182 );   НОМЕР_183  (двигун № НОМЕР_184 );   НОМЕР_185  (двигун  № НОМЕР_186 );   НОМЕР_187 (двигун № НОМЕР_188 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»; Товар 2:  «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 43 шт., марка - KENTAVR, модель - 160BN, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів – 709 см3,  потужність  двигуна  -  11,7кВт/16к.с,  номери  шасі/заводські  номери: НОМЕР_189  (двигун  № НОМЕР_190 );   НОМЕР_191  (двигун № НОМЕР_192 );   НОМЕР_193  (двигун  № НОМЕР_194 );   НОМЕР_195 (двигун  № НОМЕР_196 );   НОМЕР_197  (двигун  № НОМЕР_198 ); НОМЕР_199 (двигун  № НОМЕР_200 );   НОМЕР_201  (двигун № НОМЕР_202 );   НОМЕР_203  (двигун  № НОМЕР_204 );   НОМЕР_205 (двигун  № НОМЕР_206 );   НОМЕР_207  (двигун  № НОМЕР_208 ); НОМЕР_209  (двигун  № НОМЕР_210 );   НОМЕР_211  (двигун № НОМЕР_212 );   НОМЕР_213  (двигун  № НОМЕР_214 );   НОМЕР_215 (двигун  № НОМЕР_216 );   НОМЕР_217  (двигун  № НОМЕР_218 ); НОМЕР_219  (двигун  № НОМЕР_220 );   НОМЕР_221  (двигун № НОМЕР_222 );   НОМЕР_223  (двигун  № НОМЕР_224 );   НОМЕР_225 (двигун  № НОМЕР_226 );   НОМЕР_227  (двигун  № НОМЕР_228 ); НОМЕР_229  (двигун  № НОМЕР_230 );   НОМЕР_231  (двигун № НОМЕР_232 );   НОМЕР_233  (двигун  № НОМЕР_234 );   НОМЕР_235 (двигун  № НОМЕР_236 );   НОМЕР_237  (двигун  № НОМЕР_238 ); НОМЕР_239  (двигун  № НОМЕР_240 );   НОМЕР_241  (двигун № НОМЕР_242 );   НОМЕР_243  (двигун  № НОМЕР_244 );   НОМЕР_245 (двигун  № НОМЕР_246 );   НОМЕР_247  (двигун  № НОМЕР_248 ); НОМЕР_249  (двигун  № НОМЕР_250 );   НОМЕР_251  (двигун № НОМЕР_252 );   НОМЕР_253  (двигун  № НОМЕР_254 );   НОМЕР_255 (двигун  № НОМЕР_256 );   НОМЕР_257  (двигун  № НОМЕР_258 ); НОМЕР_259  (двигун  № НОМЕР_260 );   НОМЕР_261  (двигун № НОМЕР_262 );   НОМЕР_263  (двигун  № НОМЕР_264 );   НОМЕР_265 (двигун  № НОМЕР_266 );   НОМЕР_267  (двигун  № НОМЕР_268 ); НОМЕР_269  (двигун  № НОМЕР_270 );   НОМЕР_271  (двигун № НОМЕР_272 ); НОМЕР_273 (двигун № НОМЕР_274 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»; Товар 3: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 111 шт., марка - KENTAVR, модель - 200B, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів – 996 см3, потужність двигуна - 14,7 кВт/20к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_275 (двигун  № НОМЕР_276 );   НОМЕР_277  (двигун  № НОМЕР_278 ); НОМЕР_279  (двигун  № НОМЕР_280 );   НОМЕР_281  (двигун № НОМЕР_282 );   НОМЕР_283  (двигун  № НОМЕР_284 );   НОМЕР_285 (двигун  № НОМЕР_286 );   НОМЕР_287  (двигун  № НОМЕР_288 ); НОМЕР_289  (двигун  № НОМЕР_290 );   НОМЕР_291  (двигун № НОМЕР_292 );   НОМЕР_293  (двигун  № НОМЕР_294 );   НОМЕР_295 (двигун  № НОМЕР_296 );   НОМЕР_297  (двигун  № НОМЕР_298 ); НОМЕР_299  (двигун  № НОМЕР_300 );   НОМЕР_301  (двигун № НОМЕР_302 );   НОМЕР_303  (двигун  № НОМЕР_304 );   НОМЕР_305 (двигун  № НОМЕР_306 );   НОМЕР_307  (двигун  № НОМЕР_308 ); НОМЕР_309  (двигун  № НОМЕР_310 );   НОМЕР_311  (двигун № НОМЕР_312 );   НОМЕР_313  (двигун  № НОМЕР_314 );   НОМЕР_315 (двигун  № НОМЕР_316 );   НОМЕР_317  (двигун  № НОМЕР_318 ); НОМЕР_319  (двигун  № НОМЕР_320 );   НОМЕР_321  (двигун № НОМЕР_322 );   НОМЕР_323  (двигун  № НОМЕР_324 );   НОМЕР_325 (двигун  № НОМЕР_326 );   НОМЕР_327  (двигун  № НОМЕР_328 ); НОМЕР_329  (двигун  № НОМЕР_330 );   НОМЕР_331  (двигун № НОМЕР_332 );   НОМЕР_333  (двигун  № НОМЕР_334 );   НОМЕР_335 (двигун  № НОМЕР_336 );   НОМЕР_337  (двигун  № НОМЕР_338 ); НОМЕР_339  (двигун  № НОМЕР_340 );   НОМЕР_341  (двигун № НОМЕР_342 );   НОМЕР_343  (двигун  № НОМЕР_344 );   НОМЕР_345 (двигун  № НОМЕР_346 );   НОМЕР_347  (двигун  № НОМЕР_348 ); НОМЕР_349  (двигун  № НОМЕР_350 );   НОМЕР_351  (двигун № НОМЕР_352 );   НОМЕР_353  (двигун  № НОМЕР_354 );   НОМЕР_355 (двигун  № НОМЕР_356 );   НОМЕР_357  (двигун  № НОМЕР_358 ); НОМЕР_359  (двигун  № НОМЕР_360 );   НОМЕР_361  (двигун № НОМЕР_362 );   НОМЕР_363  (двигун  № НОМЕР_364 );   НОМЕР_365 (двигун  № НОМЕР_366 );   НОМЕР_367  (двигун  № НОМЕР_368 ); НОМЕР_369  (двигун  № НОМЕР_370 );   НОМЕР_371  (двигун № НОМЕР_372 );   НОМЕР_373  (двигун  № НОМЕР_374 );   НОМЕР_375 (двигун  № НОМЕР_376 );   НОМЕР_377  (двигун  № НОМЕР_378 ); НОМЕР_379  (двигун  № НОМЕР_380 );   НОМЕР_381  (двигун № НОМЕР_382 );   НОМЕР_383  (двигун  № НОМЕР_384 );   НОМЕР_385 (двигун  № НОМЕР_386 );   НОМЕР_387  (двигун  № НОМЕР_388 ); НОМЕР_389  (двигун  № НОМЕР_390 );   НОМЕР_391  (двигун № НОМЕР_392 );   НОМЕР_393  (двигун  № НОМЕР_394 );   НОМЕР_395 (двигун  № НОМЕР_396 );   НОМЕР_397  (двигун  № НОМЕР_398 ); НОМЕР_399  (двигун  № НОМЕР_400 );   НОМЕР_401  (двигун № НОМЕР_402 );   НОМЕР_403  (двигун  № НОМЕР_404 );   НОМЕР_405 (двигун  № НОМЕР_406 );   НОМЕР_407  (двигун  № НОМЕР_408 ); НОМЕР_409  (двигун  № НОМЕР_410 );   НОМЕР_411  (двигун № НОМЕР_412 );   НОМЕР_413  (двигун  № НОМЕР_414 );   НОМЕР_415 (двигун  № НОМЕР_416 );   НОМЕР_417  (двигун  № НОМЕР_418 ); НОМЕР_419  (двигун  № НОМЕР_420 );   НОМЕР_421  (двигун № НОМЕР_422 );   НОМЕР_423  (двигун  № НОМЕР_424 );   НОМЕР_425 (двигун  № НОМЕР_426 );   НОМЕР_427  (двигун  № НОМЕР_428 ); НОМЕР_429  (двигун  № НОМЕР_430 );   НОМЕР_431  (двигун № НОМЕР_432 );   НОМЕР_433  (двигун  № НОМЕР_434 );   НОМЕР_435 (двигун  № НОМЕР_436 );   НОМЕР_437  (двигун  № НОМЕР_438 ); НОМЕР_439  (двигун  № НОМЕР_440 );   НОМЕР_441  (двигун № НОМЕР_442 );   НОМЕР_443  (двигун  № НОМЕР_444 );   НОМЕР_445 (двигун  № НОМЕР_446 );   НОМЕР_447  (двигун  № НОМЕР_448 ); НОМЕР_449  (двигун  № НОМЕР_450 );   НОМЕР_451  (двигун № НОМЕР_452 );   НОМЕР_453  (двигун  № НОМЕР_454 );   НОМЕР_455 (двигун  № НОМЕР_456 );   НОМЕР_457  (двигун  № НОМЕР_458 ); НОМЕР_459  (двигун  № НОМЕР_460 );   НОМЕР_461  (двигун № НОМЕР_462 );   НОМЕР_463  (двигун  № НОМЕР_464 );   НОМЕР_465 (двигун  № НОМЕР_466 );   НОМЕР_467  (двигун  № НОМЕР_468 ); НОМЕР_469  (двигун  № НОМЕР_470 );   НОМЕР_471  (двигун № НОМЕР_472 );   НОМЕР_473  (двигун  № НОМЕР_474 );   НОМЕР_475 (двигун  № НОМЕР_476 );   НОМЕР_477  (двигун  № НОМЕР_478 ); НОМЕР_479  (двигун  № НОМЕР_480 );   НОМЕР_481  (двигун № НОМЕР_482 );   НОМЕР_483  (двигун  № НОМЕР_484 );   НОМЕР_485 (двигун  № НОМЕР_486 );   НОМЕР_487  (двигун  № НОМЕР_488 ); НОМЕР_489  (двигун  № НОМЕР_490 );   НОМЕР_491  (двигун № НОМЕР_492 );   НОМЕР_493  (двигун  № НОМЕР_494 );   НОМЕР_495 (двигун № НОМЕР_496 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»; Товар 4:  «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до  тракторів  та  мотоблоків.  Застосовуються  для  інтенсивного  розкришення (розпушення)  грунту,  знищення  бур`янів,  подрібнення  рослинних  залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: Грунтофреза 130 (Kentavr 160B) – 248 шт. Виробник: YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD.»; Товар 5:  «Колеса ходові моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705, їх  частини  та  приладдя.  Для  ремонту  і  технічного  обслуговування сільськогосподарської техніки: Диск заднього колеса 6,50-16 DW160LX/Kentavr 160B – 20 шт. Диск заднього колеса 7,50-16 DW200SXL/Kentavr 160BN – 10 шт. Диск заднього колеса 7,5-20 Kentavr 240BP – 8 шт. Диск заднього колеса 9,5-20 Kentavr 350BP – 4 шт. Диск заднього колеса 9,5-16 Kentavr 200B/240B – 28 шт.»; Товар 6:  «Ємності з чорних металів, для зберігання паливномастильних матеріалів, з товщиною стінки більше 0,5 мм. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Бак гідравлічної системи KENTAVR 160B – 16 шт.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 01.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KL2024-1  від 01.07.2024; коносамент № BW24070170 від 15.07.2024; накладна УМВС № 549667 від 11.09.2024; накладна УМВС № 549766 від 11.09.2024; накладна УМВС № 549790 від 11.09.2024; накладна УМВС № 549816 від 11.09.2024; накладна УМВС № 549907 від 11.09.2024; накладна УМВС № 549931 від 11.09.2024; сертифікат про походження товару № С243582743133220 від 30.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 881 від 20.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару – заява №1068 від 20.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L72113 від 11.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Акт виконаних послуг від 19.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Довідка про транспортні витрати від 11.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Заявка на перевезення № 120 від 08.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – специфікація № 2024-1 від 15.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – специфікація № 2024-1-z від 15.05.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – додаткова угода № 13 від 05.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – додаткова угода № 18 від 19.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № KL/4 від 27.12.2022; договір (контракт) про перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022; інші некласифіковані документи – список номерів шасі від 01.07.2024; інші некласифіковані документи – технічні характеристики від 01.07.2024.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлене електронне повідомлення від 24.09.2024 року, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, а саме: «Товар поставляється згідно з договором від 27.12.2022 № KL/4. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 11.09.2024 №L72113, договір про перевезення від 27.12.2022 № 2712/917/2022 де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA », хоча у накладних УМВС від 11.09.2024 №549667, 11.09.2024 №549766, 11.09.2024 №549790, 11.09.2024 №549816, 11.09.2024 №549907, 11.09.2024 №549931 наявна інформація, щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між Global Container Lines Latvija SIA та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні(перевізні) документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом вих. № 240924 від 24.09.2024 товариство додатково надало митниці: банкiвську  платiжну  iнструкцiю  №  881,  завiрену  банком; виписку  з  власного  банкiвською  рахунку  за  червень  2024 року;  комерцiйну пропозицiю та прайс-лист виробника вiд 06.05.2024, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з  чим  будь-які  інші  додаткові  документи  у  ході  митного  оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000249/2 від 25.09.2024, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод).

Оформлення зазначеного вище товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД № 24UA403070007650U4 від 26.09.2024.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі – МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зазначивши наступне:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне: оцінюваний товар  постачається  на  підставі  зовнішньоекономічного  договору  від 27.12.2022 №KL/4. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від  11.09.2024  №L72113,  договір  про  перевезення  від  27.12.2022  № 2712/917/2022, де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», хоча у накладних УМВС від 11.09.2024 №549667, 11.09.2024 №549766, 11.09.2024 №549790, 11.09.2024 №549816, 11.09.2024 №549907, 11.09.2024 №549931 наявна інформація, щодо перевізника «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між Global Container Lines Latvija SIA та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Прайс-лист № б/н від 06.05.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція від 06.05.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність».

Суд вважає твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення необґрунтованим, оскільки копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Відтак, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації суперечить положенням Митного кодексу. У повідомленнях митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення. Отже, у зв`язку з відсутністю у підприємства копії митної декларації країни відправлення, її надання було неможливим.

Щодо тверджень митниці про ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною третьою статті 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до частини другої статті 53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.

Дослідивши зазначені в оскаржуваному рішенні розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.2022; коносамент № BW24070170 від 15.07.2024; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 549766, 549790, 549816, 549907, 549931 від 11.09.2024; заявку на перевезення № 120 від 08.07.2024; рахунок на оплату послуг перевезення № L72113 від 11.09.2024; акт виконаних послуг від 19.09.2024; довідку про транспортні витрати від 11.09.2024.

27.12.2022 ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” (замовник) та компанія “Global Container Lines Latvija SIA” (перевізник) уклали договір № 2712/917/2022 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) (далі – Договір № 2712/917/2022), за умовами якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів замовника в порядку та на умовах цього Контракту. На час воєнного стану в України Виконавець може здійснити перевезення (фрахт) та наземну доставку до території України зовнішньоторговельних вантажів за маршрутами та інструкціями зазначеним Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами. У разі потреби та на прохання Замовника Виконавець зобов`язується надати в користування останньому обладнання для перевезення вантажів морським та наземним транспортом.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору № 2712/917/2022 до обов`язків перевізника належить здійснення морського перевезення (фрахту) вантажів в контейнерах та / або наземне перевезення згідно узгодженого Сторонами маршруту, на умовах, що передбачені цим Договором та заявками до нього. Протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент. Коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку саму юридичну силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

За пунктами 4.1-4.4 Договору № 2712/917/2022 загальна сума цього Договору складається з сум, що наведені в рахунках (інвойсах) та / або актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику. Замовник сплачує виставлений Перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського та / або наземного перевезення (фрахту) вантажів протягом 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту. Перевізник надає оригінал рахунку (інвойсу) та / або акту виконаних робіт, заявки протягом “ 5” календарних днів з моменту вивантаження вантажу в порту призначення. У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт. Замовник оплачує всі банківські витрати та обов`язкові платежі, що пов`язані з оплатою рахунків (інвойсів) Перевізника.

Заявкою № 120 від 08.07.2024 на міжнародне морське перевезення до договору № 2712/917/2022 від 27.12.2022 сторони узгодили, що вартість транспортування складає 39120 дол.США (доставка за маршрутом: за маршрутом Ціндао, Китай – Гданськ, Польща - 27000,00 доларiв США, без ПДВ (морське перевезення); Гданськ, Польща – Мостиська-Пшемисль - 6000,00 доларів США, за маршрутом Мостиська-Пшемисль-Тернопіль, Україна - 6120,00 доларiв США, без ПДВ (залізничне перевезення).

Як пояснив позивач, компанією-перевізником “Global Container Lines Latvija SIA” здійснювалось мультимодальне перевезення задекларованого товару та виставлений товариству єдиний рахунок на оплату послуг з перевезення, до якого включені усі витрати, пов`язані з перевезенням спірної товарної партії, який надано товариством до митного оформлення.

Відповідно до статті 1, частини першої статті 14 Конвенції ООН “Про морське перевезення вантажів 1978 року” від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу; коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов`язаний видати вантажовідправнику коносамент.

Згідно з положеннями статті 1 Міжнародної конвенції “Про уніфікацію деяких правил про коносамент” від 25.08.1924, перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.

Відповідно до статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Відповідно до частини четвертої статті 13 Кодексу торговельного мореплавства України, до мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.

За обставинами справи міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ”, як замовником, та компанією “Global Container Lines Latvija SIA”, як перевізником. Як встановлено з відомостей заявки № 120 від 08.07.2024, акту виконаних послуг від 19.09.2024, довідки про транспортні витрати від 11.09.2024, перевезення спірної товарної партії має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про мультимодальні перевезення”, за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк. За статтею 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Отже, договірні відносини щодо перевезення (мультимодального перевезення) спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником “Global Container Lines Latvija SIA”, якою товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг, а жодних договірних відносин у позивача з компанією “PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.” не існує, тому позивач не міг надати зазначені митницею документи. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснює сам перевізник у межах договорів, укладених ним від свого імені з цими третіми особами. Товариству компанія перевізник виставила єдиний рахунок на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення за № L72113 від 11.09.2024.

З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: “Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме “GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd”, адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ “Фосдайк Груп”.

На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з основним перевізником. У свою чергу залучення основним перевізником будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку “організувати перевезення”) характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, котрий розрахунки здійснював виключно з основним перевізником.

Щодо ненадання рахунків про перевезення та банківських платіжних документів, то суд звертає увагу, що загальна вартість товару відповідно до специфікації № 2024-1 складає 210820,00 дол. США. Оплата за специфікацією здійснена у повному обсязі відповідно до платіжної інструкції № 881 (сума оплати ідентифікується у заявці на купівлю валюти № 1068). Загальна вартість товару відповідно до специфікації № 2024-1-z складає 1700,84 дол. США. Відповідно до п.6 специфікації встановлено строк оплати вартості товару – протягом 180 днів від дати фактичного отримання товару, якою є 13.09.2024 (відповідно до акту виконаних робіт з перевезення товару), тобто на момент декларування товару та винесення спірного рішення строк здійснення оплати не сплив, оплата не здійснювалась, тому надати митниці платіжні документи товариство не могло з об`єктивних причин.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Таким чином, у будь-якому випадку умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються і митниця мала можливість визначити ціну товару, як складову митної вартості на підставі інших поданих до митного оформлення документів у спірних випадках декларування товару: зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього, інвойсу тощо, відомості у яких повною мірою піддаються обчисленню, не містять розбіжностей, тобто дозволяли митному органу здійснити перевірку розрахунку митної вартості задекларованої товарної партії.

Покликання відповідача на те, що прайс-лист від 06.05.2024 № б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність суд зазначає, що такі документи не визначено Митним кодексом України, як документи, які підтверджують митну вартість.

Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Надані листом прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації цих товарів та знайшли своє підтвердження у первинних документах.

Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Тернопільською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що, витребуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини третьої статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Натомість декларантом листом за вих.№ 240924 від 24.09.2024 були подані додаткові документи.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п`ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA403070/2024/000249/2  від 25.09.2024, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням зазначеного митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товар №1 від 25.06.2024 №UA204150/2024/002203 на рівні 1392,84 дол. США/шт. (2,92 дол. США/кг.) (Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, потужністю не більше як 18кВт, рік випуску 2024. Виробник - SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO.,LTD. Торговельна марка – SHIFENG. Країна виробництва  –  CN  Умови  поставки  FOB);  товар  №2  від  25.06.2024 №UA204150/2024/002203 на рівні 1512,56 дол. США/шт. (2,92 дол. США/кг.) (Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, потужністю не більше як 18кВт, рік випуску 2024. Виробник - SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO.,LTD. Торговельна марка – SHIFENG. Країна виробництва – CN Умови поставки FOB); товар №3 від 25.06.2024 №UA204150/2024/002203 на рівні 1708,20 дол. США/шт. (2,92 дол. США/кг.) (Трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, потужністю не більше як 18кВт, рік випуску 2024. Виробник - SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO.,LTD. Торговельна марка – SHIFENG. Країна виробництва – CN Умови поставки FOB); товар №4 від 10.02.2024 № UA408020/2024/007479 на рівні 2,22 дол. США/кг. (122,10 дол.США/шт.) (Навісне обладнання для малогабаритних багатофункціональних сільськогосподарських тракторів. Нові. Грунтофреза 1GQN-140 light - 80 шт; Грунтофреза 1GQN-150 - 25 шт; Грунтофреза 1GQN-160 - 15 шт; Призначені для підготовки  та  оброблення  грунту.  У  розібраному  стані  для  зручності транспортування. Виробник: WEIFANG FRD MACHINERY CO.,LTD. Торгівельна марка: СКАУТ. (має графічне зображення «СкАут» де буква А маєстилізацію зірочки). Країна виробництва:  CN.,  умови  поставки  –  CPT);  товар  №5  від  02.02.2024  № UA403070/2024/001015 на рівні 6,16 дол. США/кг. (Колеса ходові моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705, їх частини та приладдя. Для ремонту  і  технічного  обслуговування  квадроциклів,  що  не  призначені  для пересування дорогами загального користування. Виробник: ZHEJIANG TAOTAO VEHICLES CO.,LTD. Торгівельна марка: SPARK. Країна виробництва: CN. Умови поставки FOB).

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

А тому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Між тим, як встановлено з рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000249/2  від 25.09.2024, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000249/2  від 25.09.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України”).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Частинами першою, другою  статті 77 КАС України  передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень  статті 90 КАС України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжною інструкцією № 37288010 від 19.11.2024 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 23642 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000249/2 від 25.09.2024.  

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ” (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, б. 38, м. Тернопіль, 46400,  код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23642 (двадцять три тисячі шістсот сорок дві) грн. 00 коп.  

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.01.2025.

Суддя                                                                                           А.В. Сіпака