Справа № 505/254/25

№ 2-а/505/79/2025

УХВАЛА

24 січня 2025 року                                                                         м. Подільськ

суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановила:

Позивач ОСОБА_1 20 січня 2025 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: скасувати постанову №20778 від 13 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього - закрити.

Крім того, позивач у позовній заяві просить також поновити йому строк оскарження постанови №20778 від 13 грудня 2024 року, прийнятої стосовно нього у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що копію постанови від 13 грудня 2024 року, після неодноразових його звернень та звернень його представника, лише 15 січня 2025 року отримав його представник. Позивач, вважає, що відповідач навмисно затягував з видачою йому копії постанови з метою недопущення оскарження ним вказаної постанови та пропущення ним строків.

Дослідивши матеріали позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із положеннями частини 2 зазначеної статті КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. 

Водночас ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 13 грудня 2024 року позивач знаходився у  ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний факт також не заперечується і самим позивачем. Цього ж дня стосовно ОСОБА_1 було складено протокол №1818 про адміністративне правопорушення, зі змістом якого його було ознайомлено, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у вказаному протоколі, зокрема про ознайомлення правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а  також було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи розгляд справи про адміністративне правопорушення, а саме о 17 год. 45 хв. 13 грудня 2024 року.

Крім того, твердження позивача про те, що він неодноразово звертався до  ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо видачі йому копії оскаржуваної постанови, не підтверджено жодними доказами. З копії оскаржуваної постанови вбачається, що її копію було направлено поштою, а також вона містить відмітку про отримання її копії представником ОСОБА_1 , адвокатом Куликовою О.В. 15 січня 2025 року, разом з тим, в матеріалах відсутня довіреність або ордер, як доказ наявності повноважень адвоката як представника ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Доказів існування об`єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Частинами 2 та 3 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із частиною 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, у зв`язку з чим відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України позовну заяву належить залишити без руху .

Керуючись ст. 2, 122, 123, 160,161, 286 КАС України, суд,

постановила:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що він має право протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                О.В. Ващук