Справа №333/10391/24

Провадження №2/333/1243/25

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2025 року                                                                        м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/10391/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1598,00 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що з відповідачем з 2008 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах, в яких у них народилися діти. Через війну в Україні вони всією родиною виїхали з тимчасово окупованої території, а саме з с.Розівка Михайлівського району Запорізької області, в Польщу. 13.08.2024 року відповідач повернувся в Україну, де його взяли на військову службу. Діти залишилися проживати у Польщі з позивачем і знаходяться на її утриманні. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність з дитинства. Відповідач на утримані інших осіб немає, працездатний, отримує дохід, тому він може сплачувати аліменти у розмірі 1598 гривень на кожну дитину.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позов визнав, проти стягнення з нього аліментів на дітей не заперечував.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 15.04.2010 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, сторони є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Згідно зі свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 06.11.2011 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, сторони є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

На підставі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 04.12.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області, сторони є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого 29.08.2017 року Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, сторони є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність з дитинства (а.с.10).

Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом зазначених норм, будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. На даний час ніякої домовленості щодо виконання обов`язку утримувати дитину між сторонами не має, договір про сплату аліментів на дитину, в якому було б визначено розмір і строки виплати аліментів, між позивачем і відповідачем не укладався.

Як вбачається з положень Сімейного кодексу України, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року по справі №6-35893св12).

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» становить 3196,00 грн., відповідно 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину складає 1598,00 грн.

Тобто вказана у позові тверда грошова сума аліментів фактично відповідає 50 % розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років до 18 років станом на час розгляду цієї цивільної справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що відповідач є працездатним, офіційно працює, позов визнав у повному обсязі, а також те, що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дітей, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 1598,00 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому частиною другою статті 184 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, підлягає індексації за аналогією закону згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст. 184 Сімейного кодексу України, що зобов`язує державного чи приватного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, а також те, що відповідач визнав позов повністю, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами і не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.

Керуючись ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1598 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.12.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27.01.2025 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                                        С.С. Тучков