ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2025 року

м. Харків

справа № 636/3295/24

провадження № 22-ц/818/803/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Тичкової О.Ю.

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 вересня 2024 року в складі судді Золотоверхої О.О.,-

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.06.2017 рішенням Чугуївського міського суду Харківської області стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі з усіх доходів. 16.04.2020 між сторонами розірвано шлюб. З 2012 року позивач проходить військову службу у ЗСУ. Син зареєстрований з позивачем та на його утримання позивачем з 2017 року сплачуються аліменти. В той же час, на утриманні позивача перебуває його матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є непрацездатною особою, досягла пенсійного віку, має тяжкий стан здоров`я, потребує матеріальної допомоги з боку позивача. У зв`язку з цим просить зменшити розмір аліментів на утримання сина до 1/6 частини всіх доходів.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Зменшено розмір аліментів, визначених рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 червня 2017 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення мотивоване тим, що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження зміни свого матеріального стану та потреби нести додаткові витрати на утримання матері, яка є пенсіонером та потребує медичного догляду. Крім того, враховуючи розмір аліментів, які сплачував ОСОБА_1 впродовж останнього року, зменшення частки з 1\4 до 1\6 не призведе до суттєвого погіршення майнового стану відповідача, а розмір щомісячного платежу буде значно перевищувати м інімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не довів наявність підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки жодних доказів, які б свідчили про погіршення свого матеріального стану не надав. Посилання позивача на те, що йому необхідно утримувати мати, не є безумовною підставою для зменшення визначених судом аліментів на утримання дитини. Суд не врахував інтересів дитини, на утримання якої стягуються аліменти та при вирішені спору помилково врахував майновий стан відповідачки, яка не є власником аліментів на дитину.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що судом повно та всебічно встановлені обставини у справі та ухвалене законне рішення. Суд обґрунтовано врахував, що на утриманні позивача перебуває хвора мати пенсійного віку та розмір його майнового стану змінився в результаті чого 1/6 частина його доходу набагато перевищує встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину. Оскільки дитина фактично проживає з позивачем і він добровільно її утримує, купує коштовні речі, стягнення аліментів у визначеному судом розмірі буде справедливим та відповідає інтересам дитини

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 02.11.2016 (а.с.20).

Даними копії рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16.04.2020 (а.с.32-33) підтверджується шлюб між сторонами розірвано.

Згідно копій витягів з реєстру територіальної громади №2024/004236923 (а.с.18) та № 2024/004236808 від 27.04.2024 (а.с.23) ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08.06.2017 (а.с.29-31) з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частина з усіх видів доходів щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.04.2017 до повноліття дитини.

Згідно довідки №22/1706 від 25.04.2024 загально з позивача стягнуто аліменти за період з січня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 274 824.17 грн, розмір щомісячних платежів зі сплати аліментів становив у січні 2023 року 7387.50 грн, у лютому 2023 року 13893.48 у наступні місяці коливався від 17730.00 грн до 25000 грн (а.с.21).

Даними копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджується, батьками дитини є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно копії паспорта на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с.7-11) 27.06.2004 укладено шлюб з ОСОБА_10 , 1966 р.н.

Відповідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 (а.с.6) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером.

Даними копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 26.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується, що остання має наступний діагноз: цукровий діабет 2 типу, середнього ступеню важкості, в стадії субкомпенсації, гіпертонічну хворобу ІІ ст. ст.2 ризик 4, остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, вікова катаракта.

На підтвердження медичного стану ОСОБА_5 також надано копію консультації лікаря-офтальмолога від 24.03.2024 (а.с.58-59), копію довідки сімейного лікаря від 25.06.2024 (а.с.60), копію довідки ендокринолога від 26.04.2024 (а.с.61) та іншу медичну документацію (а.с.62-73).

Згідно довідки про доходи №9119181047921106 (а.с.27) за період з січня 2023 року по грудень 2023 року ОСОБА_5 отримала пенсію у розмірі 29880.56 грн.

На підтвердження проходження позивачем служби у Збройних силах України надано копію військового квитка (а.с.12-17), та копію посвідчення учасника бойових дій (а.с.19).

Згідно копії довідки про доходи від 11.06.2024 (а.с.45) відповідач працює у КНП «Чугуївська ЦЛ ім. М.І.Кононенка» та за період з січня 2024 року по травень 2024 року отримала дохід у розмірі 14956.89 грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 04.06.2024 якого місце проживання ОСОБА_4 визначено з матір`ю (а.с.46-47).

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У розумінні статті 81 ЦПК України та вимог ст. 192 СК України позивач повинен довести обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Судова колегія погоджується з висновком суду про доведеність зміни майнового стану позивача, а саме отримання ним стабільно високого доходу та понесення ним витрат на утримання матері пенсійного віку що є підставою для зменшення розміру раніше визначених аліментів.

Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об`єктивним з огляду на розмір його доходу та вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначений розмір відповідає встановленим у справі обставинам, наданим доказам та вимогам СК України. Доводи апелянта про невідповідність зазначеного розміру аліментів мінімально визначеному законодавцем розміру аліментів на одну дитину не є обґрунтованими. Оскільки законодавцем не встановлений мінімальний розмір аліментів на одну дитину у вигляді фіксованої частки від доходу платника аліментів. Такий розмір визначений у вигляді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до законів України про Державний бюджет на 2024 рік та 2025 рік прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років дорівнює 3196 грн, а 1/6 частка доходу відповідача, виходячи з даних довідки про його доходи, майже в шість разів перебільшує зазначений розмір.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення суду.

Висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення суду є законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.Ю.Тичкова

Судді: О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук