ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3058/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники на підставі довіреностей;
відповідача : ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання дій протиправними та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (далі - ТОВ "Енергоінвест") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування ТОВ "Енергоінвест" суми податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, податковим органом виявлено порушення ТОВ "Енергоінвест" вимог податкового законодавства.
На підставі даних порушень ДПІ у м. Вінниці 27 квітня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001782330, яким Товариству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 66250 гривень.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із вимогами визнати дії відповідача із зарахування до бюджету податкового боргу ТОВ "Енергоінвест" на підставі податкового повідомлення-рішення №0001782330 від 27 квітня 2011 року протиправними, а також просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782330 від 27 квітня 2011 року.
В ході судового розгляду представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якому пункт 2 прохальної частини позову виклав у наступній редакції: «Визнати протиправними дії ДПІ у м. Вінниці, що полягали у зарахуванні коштів, сплачених позивачем в якості поточних податкових зобов’язань з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення №0001782330 від 27 квітня 2011 року в розмірі 66250 гривень, в тому числі 53000 гривень – за основним платежем, 13250 гривень – за штрафними фінансовими санкціями».
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового інспектора, що проводив перевірку, які знайшли відображення у акті перевірки від 12 квітня 2011 року.
В ході судового розгляду в якості свідків було допитано інспектора податкової служби ОСОБА_5, який здійснював перевірку ТОВ "Енергоінвест" 12 квітня 2011 року, аудитора ОСОБА_6, яка була безпосереднім виконавцем за договором надання аудиторських послуг, про нікчемність якого йдеться у акті перевірки, а також бухгалтера Товариства Гурняк Тамару Іллівну.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що під час перевірки ним не досліджувались первинні документи. Свідок не зміг пояснити, який саме правочин податковим органом визнано нікчемним, оскільки між позивачем та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" було укладено два договори: перший – Договір на виконання консультаційних (аудиторських) послуг з питань обліку від 04 листопада 2010 року, інший – Договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 06 грудня 2010 року.
В свою чергу, свідок ОСОБА_6 пояснила, що між нею та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" було укладено договір, предметом якого визначено здійснення операційного аудиту ТОВ "Енергоінвест". На виконання умов даного договору нею було проведено операційний аудит ТОВ "Енергоінвест", за результатами якого складено аудиторський звіт.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.
12 квітня 2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_5 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" з питань перевірки достовірності нарахування суми податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року. В ході проведеної перевірки виявлені порушення Товариством п.п. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 53000 гривень за грудень 2010 року. Суть цих порушень зводиться до того, що в ході проведеної перевірки не підтверджено реальності господарської операції між ТОВ "Енергоінвест", з однієї сторони, та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ", з іншої. Тому, на думку податкового органу, такі операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак, зазначений правочин є нікчемним. За наслідками перевірки складено акт №1480/23/24895253 від 12 квітня 2011 року (а.с.30-33).
На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення №0001782330 від 27 квітня 2011 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 66250 гривень, в тому числі за основним платежем – 53000 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями – 13250 гривень.
Проаналізувавши положення чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на таке.
04 листопада 2010 року між ТОВ "Енергоінвест" (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" (Виконавець), з іншої, укладено договір №041110/01 на виконання консультаційних (аудиторських) послуг з питань обліку (а.с.23-24). Предметом даного договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання здійснити операційний аудит за програмою, затвердженою Замовником, яка є невід’ємною частиною цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що операційний аудит охоплює діяльність Замовника за період з 01 вересня 2009 року по 01 жовтня 2010 року, а пунктом 1.3 - по результатам перевірки видається аудиторський звіт.
На виконання умов даного Договору була розроблена Програма операційного аудиту (а.с.45), пунктами 1.1 та 1.2 визначено предмет аудиторської діяльності. У Програмі також зазначено, що за результатами проведених робіт надається звіт виконавця.
Окремим предметом судового дослідження був незалежний аудиторський звіт від 23 грудня 2010 року (а.с.47-48). У цьому звіті, зокрема зазначено, що перевірка включала в себе вивчення доказів, що підтверджують показники фінансової діяльності підприємства, а також оцінка використаних на підприємстві бухгалтерського обліку і виявлення істотних помилок, допущених при складанні звітності, а саме: 1) перевірка окремих питань бухгалтерського обліку, 2) перевірка розрахунків з бюджетом, 3) перевірка іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності Замовника, 4) надано консультації, роз’яснення, методичні рекомендації тощо.
В якості підтвердження виконаної роботи та оформлення її результатів суд зважає на пояснення свідка ОСОБА_6 (аудитора), яка підтвердила, що безпосередньо нею проводились перевірки, що визначені у програмі операційного аудиту, надавались консультації, роз’яснення тощо, а також саме вона складала незалежний аудиторський звіт.
В судовому засіданні судом оглядалися програма вивчення бізнесу клієнта (а.с.51-52), тест для оцінки ризику (а.с.53-54), звіт про виконання графіку перевірки (а.с.55), що свідчить про виконання аудитором роботи щодо виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ".
Порядок здавання та прийом робіт, визначено розділом 3 Договору. Так, здавання та прийом виконаних робіт (надання послуг) оформляється актом прийому-здачі виконаних робіт. Акт підписується двома сторонами.
На виконання цієї умови Договору його сторонами погоджено акт виконаних робіт від 23 грудня 2010 року (а.с.25), у якому зазначено: "Виконавець надав послуги та виконав роботу згідно з Договором №041110/01 від 04 листопада 2010 року та Програмою Замовника за період з 01.09.09 р. по 01.10.10 р. Замовник претензій не має. Сума згідно протоколу узгодження цін складає 198000 гривень, у тому числі ПДВ – 33000 гривень".
Дослідивши протокол узгодження цін від 04 листопада 2009 року (а.с.46), судом встановлено, що розмір винагороди за виконану роботу узгоджується із розміром, що визначено у акті виконаних робіт від 23 грудня 2010 року. Більше того, суд зважає на те, що саме пунктом 5.1 Договору визначено порядок проведення оплати за виконані роботи (надані послуги).
Окремо судом досліджувались підстави надання аудиторських послуг аудитором ОСОБА_6 Судом встановлено, що 05 листопада 2010 року між ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" (Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Виконавець) укладено договір №05-11-10 (а.с.151), предметом якого визначено те, що остання бере на себе зобов’язання здійснити операційний аудит ТОВ "Енергоінвест" за Програмою, затвердженою Замовником, за результатами якого видається аудиторський звіт. Суду також надано Програму, протокол узгоджених цін, акт виконаних робіт, якими підтверджується факт виконання аудитором своїх зобов’язань.
З приводу умов виконання договору від 06 грудня 2010 року про надання інформаційних (консультаційних) послуг суд зважає на таке.
06 грудня 2010 року між ТОВ "Енергоінвест" (Замовник) та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" (Виконавець) укладено договір №061210/01 про надання інформаційних (консультаційних) послуг (а.с.26-27). Предметом даного договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання надавати юридичне та консультаційне обслуговування в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник – прийняти та оплатити надані послуги.
На виконання умов даного Договору була розроблена Програма надання послуг (а.с.58), у якій визначено предмет консалтингових послуг: 1. Здійснити розробку учбової програми "Податкове планування і оптимізація без ризиків" та "Податковий кодекс України: новації в обчисленні та адмініструванні податків"; 2. Розробити методичний посібник програми "Податкове планування і оптимізація без ризиків" та "Податковий кодекс України: новації в обчисленні та адмініструванні податків"; 3. Провести у період з 08 по 28 грудня 2010 року тренінги-семінари "Податкове планування і оптимізація без ризиків" та "Податковий кодекс України: новації в обчисленні та адмініструванні податків" для фахівців вищої ланки управління, згідно узгодженої програми; 4. Передати Замовнику методичні посібники "Податкове планування і оптимізація без ризиків» та «Податковий кодекс України: новації в обчисленні та адмініструванні податків"; 5. Передати Замовнику "Порівняльну таблицю змін по новому Податковому Кодексу".
При цьому, пунктом 3.1 Договору передбачено, що після надання послуг проводиться приймання-передача наданих послуг (який є невід’ємною частиною Договору) та підписується сторонами Договору.
З акту виконаних робіт від 28 грудня 2010 року (а.с.29) випливає, що "Виконавець надав послуги та виконав роботу згідно з Договором №061210/01 від 06 грудня 2010 року – Розробка порівняльної таблиці змін по новому Податковому кодексу. Замовник претензій не має. Сума згідно протоколу узгодження цін складає 120000 гривень, в тому числі ПДВ – 20000 гривень".
В підтвердження виконання зазначеної вище Програми суду надано наступні матеріали: "Методическое пособие по теме: "Налоговое планирование и оптимизация рисков на предприятии ООО "Энергоинвест" (приложение №1 к акту выполненных работ по Договору от 06 декабря 2010 года) – а.с.59-71, "Методичний посібник на тему: "Податковий кодекс України: новації в обчисленні та адмініструванні податків на підприємстві ТОВ "Енергоінвест" (додаток №2 до акту виконаних робіт по Договору від 06 грудня 2010 року) – а.с.72-87, "Методичний посібник на тему: "Порівняльна таблиця змін по новому Податковому кодексу для підприємства ТОВ "Енергоінвест" (додаток №3 до акту виконаних робіт по Договору від 06 грудня 2010 року) – а.с.88-128.
Таким чином, з огляду на досліджені документи суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкового інспектора, що здійснював перевірку ТОВ "Енергоінвест", щодо нікчемності правочину, укладеного між останнім та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ".
Крім того, в підтвердження проведення оплати за надані послуги представниками позивача надано копії платіжних доручень (а.с.174, 175, 182, 183).
Також представниками позивача суду надано довідку ТОВ "Енергоінвест" вих. №372 від 04 липня 2011 року (а.с.130), у якій йдеться про економію грошових коштів ТОВ "Енергоінвест" у грудні 2010 року внаслідок проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства, практичних семінарів-тренінгів, а також вивченню методичних матеріалів по оптимізації податкових витрат, виконаних аудитором ОСОБА_6 на виконання умов Договору від 06 грудня 2010 року.
З приводу висновків податкового органу про нікчемність правочину, наведених у акті перевірки, суд також зважає на таке.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого вказаною статтею міститься обов’язкова ознака – специфічна мета – порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов’язковому доведенню.
При кваліфікації правочину за цією статтею має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма пов’язує недійсність господарського зобов’язання з наступним:
1) невідповідністю його змісту вимогам закону;
2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;
3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).
Відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочинів конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод.
Більше того, в акті перевірки йдеться про нікчемність правочину. Проте, перевіряючим не враховано того, що між ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" було укладено два договори: перший – Договір на виконання консультаційних (аудиторських) послуг з питань обліку від 04 листопада 2010 року, інший – Договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 06 грудня 2010 року. Не зміг також податковий інспектор, що здійснював перевірку, пояснити цієї обставини і в судовому засіданні під час його допиту в якості свідка.
Особливу увагу суд звертає також і на окремі обставини, викладені у акті перевірки, що спонукали податкового інспектора дійти висновків щодо нікчемності господарської операції. Так, у акті перевірки зазначено наступне: "За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік основні засоби на підприємстві відсутні", "Таким чином операції ТОВ "Енергоінвест" з ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно потрібні для виконання такого постачання …". Проте, із наведеного суду не зрозумілими є такі посилання особи, що здійснювала перевірку, оскільки предметом укладених між позивачем та його контрагентом договорів є не поставка того чи іншого товару, а надання аудиторських та інформаційних послуг, що не потребує ніяких потужностей, складських приміщень тощо.
З огляду на викладене, такі обставини свідчать про формальний підхід податкового органу до проведеної перевірки.
У підтвердження зазначеного слід також зазначити про таке.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984.
Даний Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами та нерезидентами), їх відокремленими підрозділами.
Пунктом 6 даного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Проте, акт перевірки зазначеним вимогам не відповідає. Як зазначалось вище, висновок податкового органу щодо нікчемності правочину не обґрунтовано жодними фактичними обставинами та базується виключно на аналізі відповідних норм Цивільного кодексу України. При цьому, акт не містить посилань на відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення Товариством у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав. Відсутні в акті перевірки також розрахунки з посиланням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку щодо визначення податкових зобов’язань за донарахованими платежами. Лише з наведених обставин висновки акту не можуть бути об’єктивними.
Отже, обставини, викладені у акті перевірки щодо нікчемності господарської операції, що мали місце між ТОВ "Енергоінвест" та ТОВ "1-ША КОМПАНІЯ", не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги позивача стосовно визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001782330 від 27 квітня 2011 року.
Разом з тим, інша вимога щодо визнання протиправними дій відповідача, що полягали у зарахуванні коштів, сплачених позивачем в якості поточних податкових зобов’язань з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу на підставі податкового рішення №0001782330, не підлягає задоволенню, оскільки пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачає обов’язок органів державної податкової служби зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Відтак, з огляду на те, що сума в розмірі 66250 гривень, визначена на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, рахується як податковий борг (оскільки не оскаржена у десятиденний строк), тому податковий орган обґрунтовано зараховував періодичні платежі в рахунок погашення цього податкового боргу.
Також, з урахуванням положень частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню 1,70 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду згідно з платіжним дорученням №775 від 20 червня 2011 року.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782330, прийняте 27 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" 1,70 сплаченого судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович