ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3992/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : Долиняного С.В.
відповідача : Лучинського П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Продкомпанія"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
29 серпня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Продкомпанія" (далі - ПП "Продкомпанія") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування ПП "Продкомпанія" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року податковим органом виявлені порушення підпунктів 200.6, 200.7, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України та розділу ІІІ пункту 14.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 №0003082330 від 12 серпня 2011 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає його протиправним з тих підстав, що обставини, викладені у акті перевірки від 03 серпня 2011 року, не узгоджуються із вимогами чинного законодавства.
За вказаних обставин, ПП "Продкомпанія" звернулось до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003082330 від 12 серпня 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, що викладені в письмових запереченнях на позов, які долучені до матеріалів справи (а.с. 19-21).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
03 серпня 2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування ПП "Продкомпанія" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №3291/2330/30295100 (а.с.9-12).
У вказаному акті йдеться про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпунктів 200.6, 200.7, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України та розділу ІІІ пункту 14.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25 січня 2011 року. Суть виявленого порушення зводиться до того, що позивачем до податкового органу разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проте із останньої не можливо встановити, за який період здійснюється повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі виявлених порушень податковим органом 12 серпня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003082330, яким відмовлено позивачу в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 68538 гривень.
Проаналізувавши положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд зважає на таке.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Так, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (пункт 200.6 статті 200 ПК України).
При цьому, пунктом 200.7 зазначеної статті передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Правила подання декларації з податку на додану вартість визначено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41.
Пунктом 9 даного Порядку передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість належить, в тому числі податкова декларація з податку на додану вартість.
При цьому, одним із додатків до такої декларації є заява про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункт 14.4 пункту 14 зазначеного Порядку), яка, в свою чергу, відповідно до пункту 46.1 Податкового кодексу України є невід’ємною частиною такої декларації.
З огляду на викладене, всі додатки до декларації є її складовими частинами, а тому повинні відповідати встановленій формі.
Судом встановлено, що позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року (а.с.28-29) подано інші документи, серед яких і заява про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.24).
Під час судового розгляду судом досліджувалась вказана заява та встановлено, що у ній не зазначено періоду, за який платник податку бажає отримати бюджетне відшкодування.
Окрім того, у цій заяві позивач зазначає рахунок банку, на який має намір отримати зазначену у податковій декларації суму бюджетного відшкодування. Однак, у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, зокрема, у рядку 23.2 платником податку зазначено інший спосіб такого відшкодування – у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.
Таким чином, позивач, з однієї сторони, у поданій заяві вказує про свій намір отримати бюджетне відшкодування на рахунок у банку, не зазначаючи при цьому періоду, за який таке відшкодування має відбутися, а з іншої – у поданій декларації визначає інший спосіб отримання такого відшкодування, що відмінний (протилежний) тому, що зазначений у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування.
За таких обставин, враховуючи те, що подання податкової декларації та заяви про повернення суми відшкодування є волевиявленням платника податку, а усунення помилок при їх заповненні не належить до компетенції податкового органу, тому суд дійшов висновку про правомірність прийнятого ДПІ у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення №0003082330 від 12 серпня 2011 року.
Вирішуючи даний спір, суд також виходив із того, що податковим органом в ході проведеної перевірки підтверджено право платника податку на бюджетне відшкодування в розмірі 68538 гривень, що свідчить про можливість реалізації цього права у майбутніх періодах.
В силу статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, суд, у відповідності до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи підтвердження в ході судового розгляду справи обставин проведеної 03 серпня 2011 року перевірки, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0003082330 від 12 серпня 2011 року, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
26.09.2011