ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/12390/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту другого статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон №796-ХІІ);  зобов`язання здійснити з 28 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту другого статті 56 Закону №796-ХІІ, збільшивши пенсію на  один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у рахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія) та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком. Вважає, що на неї розповсюджується дія статті 56 Закону №796-ХІІ, а тому обчислення розміру її пенсії повинно здійснюватися шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (для жінок – 15 років). Однак ГУ ПФУ у Волинській області відмовило у здійсненні такого перерахунку пенсії.

Із вказаною відмовою позивач не погоджується, зазначивши, що їй пенсія призначена до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV. Зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення таких змін.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с.15-16) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 20 лютого 2003 року отримує пенсію за віком, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (3 категорія) (а.с. 6), рішенням про перерахунок пенсії від 19 червня 2024 року №907600143133 (а.с.22, 25), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 26 вересня 2024 року №12355-11531/О-02/8-0300/24 (а.с.7-8).

Як видно з рішення про перерахунок пенсії від 19 червня 2024 року №907600143133 (а.с.22), страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 01 місяць 18 днів. Із змісту цього рішення також слідує, що пенсія розрахована відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV; при цьому позивачу встановлена доплата за понаднормовий стаж (за 10 років) відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV.

Листом від 26 вересня 2024 року №12355-11531/О-02/8-0300/24 (а.с.7-8) ГУ ПФУ у Волинській області на звернення позивача роз`яснило, що пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, а не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Розмір пенсії обчислено згідно з частиною першою статті 27 та частиною першої статті 28 Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу тривалістю 30 років 01 місяць 18 днів (коефіцієнт страхового стажу – 0,30083) та середньомісячний заробіток – 8270,92 грн, який взято за період роботи 01 січня 1988 року по 31 грудня 1988 року (індивідуальний коефіцієнт заробітку – 1,03458). На даний час розмір пенсії складає 7219,98 грн. Для здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 56 Закону №796-ХІІ немає підстав

У цій справі спір виник у зв`язку із відмовою ГУ ПФУ у Волинській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за понаднормовий стаж, визначений пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, 18 листопада 2003 року) установлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом  стаж,  але  не  вище 75 процентів  заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки -  10  років  і більше, жінки - 7  років  6  місяців  і  більше  -  не  вище 85 процентів заробітку.

Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Положеннями частини другої статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв`язку із цими змінами Закон №796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону №1058-IV.

Однак суд зазначає, що пенсія позивачу призначена 20 лютого 2003 року, тобто до внесення Законом №2148-VIII змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (стаття 58 Конституції України): закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 12 лютого 2019 року №5-р(I)/2019).

Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 09 грудня 1999 року №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин (особа отримала право на застосування стосовно себе цього акта або його положень та фактично розпочала процес реалізації відповідного права). У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо у законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону №1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло). У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Суд наголошує на тому, що держава гарантувала особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-ХІІ (редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку), таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Тож щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21, в якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду (від 23 жовтня 2019 року у справі №809/627/18, від 29 серпня 2022 року у справі №300/1390/19, від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21, від 10 січня 2024 року у справі №300/168/21 та ін.) про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 виснувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23, від 16 липня 2024 року у справі №460/14017/23, від 26 липня 2024 року у справі №460/11256/23, від 30 липня 2024 року у справі №460/14636/23, від 02 жовтня 2024 року у справі  №460/6767/23 та ін.

Отже, застосовуючи наведені висновки Верховного Суду у справі №300/3435/21 до спірних відносин, які виникли у справі, яка розглядається, суд вважає, що позивач, має право на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.

Таким чином, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, враховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду в складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 28 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 23 жовтня 2024 року №1403195890 (а.с. 3), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.11).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 28 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №  796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                                В. Л. Шепелюк