Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27.01.2025                                                                              справа № 520/1328/25  

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду  з  позовом до  Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення №205050013229 від 28.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010 ) щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.12.2023, яка видана АТ «Укргазвидобування» філія газопромислове управління “Шебелинкагазвидобування’;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.12.2023, яка видана АТ «Укргазвидобування» філія газопромислове управління “Шебелинкагазвидобування’, починаючи з 29 березня 2024 року;

3. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385 ) № 205050013229 від 28.10.2024, яким відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 12.04.1986 по 15.03.1991на підставі записів трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

4. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувавши до страхового стажу період роботи з 12.04.1986 по 15.03.1991 в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 29.03.2024.

Також, позивачем заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, з посиланням на скрутне матеріальне становище.

Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі за текстом - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу викладеного вище вбачається, що питання, зокрема звільнення (відстрочення) від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд ураховує, що Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі №120/19342/21-а.

Позивач у клопотанні про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору зазначає, що внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду України позбавлений належного призначення пенсії, тому сплата судового збору є непомірним тягарем.

Суд зазначає, що установивши зазначений критерій для звільнення від сплати судового збору, законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.

Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаний цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 120/3505/22, від 02.11.2023 у справі № 120/6039/22, від 18.01.2024 у справі № 520/495/23.

Суд зазначає, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822; далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:

-           дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку;

- сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;           

-           відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДПС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 у справі №140/2033/18.

З огляду на викладене суд зазначає, що оскільки позивач не надав вказаної вище довідки про доходи від контролюючого органу за відповідний період, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Отже, цей адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, за які позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.

Суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.

Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №215/3329/19, від 27.05.2024 у справі №990/162/23, від 03.07.2024 у справі №640/22123/24.

Оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі, відповідних доказів останнім подано не було, наведені у клопотанні причини не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                 О.В. Пасечнік