ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4247/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю;
ОСОБА_3 - представника за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Козятинський м'ясокомбінат"
до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
16.09.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства "Козятинський м'ясокомбінат" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року відкрито провадження по даній справі.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23 травня 2011 року Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 32196 грн., в тому числі 25757 грн. за основним платежем та 6439 грн. штрафних санкцій.
Дані рішення суб’єктом владних повноважень прийняті на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 10 травня 2011 року №38/23/0443111, яким встановлено заниження суми податку на прибуток товариством у період з ІІІ кв. 2010р. по І кв. 2011р. на загальну суму 25757 грн.
Висновки перевірки ґрунтувались на тому, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат вартість товару придбаного в ДП "Ітера Трейд" на суму 103024 грн., так як фактичне придбання товару не відбулось та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій містять неправдиві відомості.
Посилаючись на те, що зроблені відповідачем висновки не відповідають фактичним обставинам та чинному податковому законодавству, так як у позивача є належним чином оформлені податкові накладні та акти прийому-подачі та реалізації газу, тобто, наявні всі передбачені законом і необхідні документи для підтвердження витрат, просив визнати протиправним й скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ від 23 травня 2011 року №0000382301.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані письмові докази.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" зареєстровано 06.04.2000 року виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.04.2000 року №11761200000000163, код за ЄДРПОУ: 00443111. Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.12.1994р. за № 34.
Відповідно до витягу з ЄДР, ДП "Ітера Трейд" з 18.12.2003р. зареєстроване як юридична особа. ДП "Ітера Трейд" має ліцензію НКРЕ на постачання природного газу за нерегульованим тарифом та є зареєстрованим платником податків, відповідно до свідоцтва №37642568 від 29.12.2003р.
Відповідно до договору на виконання послуг по забезпеченню постачання природного газу №001-11-102 від 15 листопада 2010 року між ДП "Ітера Трейд" та ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" та договору від 01 квітня 2010 року № К-10-171 тр між ВАТ "Вінницягаз"(Козятинське управління газового господарства), ДП "Ітера Трейд" та ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат", ДП "Ітера Трейд" здійснювало поставку природного газу ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат". Факт поставки природного газу підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу, актами надання послуг, актами прийому-передачі обсягу природного газу згідно дговору поставки, відповідними платіжними дорученнями та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наказу від 30.03.2011 №224 та повідомлення виданого Козятинською ОДПІ, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Козятинською ОДПІ ОСОБА_2, проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення господарських операцій з ДП "Ітера Трейд", правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з вищевказаним контрагентом за серпень, вересень, листопад 2010 року, січень 2011 року.
За результатами даної перевірки було складено акт від 10 травня 2011 року №38/23/0443111, в якому зазначено ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства, зокрема порушення п.5.1 ст.5 Закону україни "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 р. Внаслідок даного порушення, позивачем неправомірно включено до складу валових витрат вартість товару придбаного в ДП "Ітера Трейд" на суму 103024 грн. та занижено суму податку на прибуток товариством у період з ІІІ кв. 2010р. по І кв. 2011р. на загальну суму 25757 грн.
На підставі висновків, викладених у вищезгаданому акті, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000382301 від 23 травня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 32196 грн., в тому числі 25757 грн. за основним платежем та 6439 грн. штрафних санкцій.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.
Відповідно до п.3.1. ст. 3. Закону україни "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.
Відповідно до п.5.1 ст 5. Закону україни "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2. даної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивач включав до валових витрат, витрати понесені у зв'язку з виконанням вищезгаданих договорів про постачання природного газу, що підтверджується відповідною первинною документацією.
Не беруться до уваги суду посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між товариством та контрагентами, з огляду на наступне.
Відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Вказана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. За змістом вказаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов’язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов’язань, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв’язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов’язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов’язань або зменшення бюджетного відшкодування визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Таким чином, суд не може погодитись з обґрунтуваннями податкової інспекції, викладеними як в акті перевірки, так і в усних поясненнях представника в судових засіданнях, що позивачем у періоді, що перевірявся, завищено валові витрати, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 25757 грн.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000382301 від 23 травня 2011 року.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв’язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Козятинської ОДПІ від 23 травня 2011р. №0000382301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Козятинський м'ясокомбінат" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
12.10.2011