ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 жовтня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4483/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

при секретарі судового засідання:   Шаргало Валентині Анатоліївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Павлова В.Г.

відповідача :   Білого В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності      

до:   товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Блок - 1"  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

29.09.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Блок - 1" про стягнення заборгованості в сумі 2971,99 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року було відкрито провадження по даній справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, допущена заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дана заборгованість відповідачем не сплачуються, а тому позивач звернувся до суду за її примусовим стягненням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

19.10.2011 від представника відповідача надійшли письмові пояснення відповідно до яких,  відповідач визнав позовні вимоги та зазначив, що заборгованість перед позивачем буде погашено, як тільки на підприєстві з'являться відповідні кошти. Представник відповідача в судовому засіданні зайняв аналогічну позицію, викладену у вищезгаданих письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (далі - Закон), загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Статтею 9 Закону передбачено, що керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В силу ст. 19 Закону джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб до Закону та інших актів законодавства.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності  (включаючи  догляд  за хворою  дитиною), вагітності та пологах.

Платниками таких страхових внесків є страхувальники та застраховані особи.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 1 ст. 30 Закону визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до звіту по коштах загальнообов'язкового соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на поховання за І квартал 2011 року ТОВ ф. "Блок-1", підписаного керівником даного підприємства, заборгованість за страхувальником на початок року становить 2971,99 грн. Тобто, відповідач визнає факт існування даної заборгованості. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи юридичну оцінку визнанню відповідачем  позову суд зважає на наступне.

Частиною 1 ст. 136 КАС України  встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресований суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч.3 ст.136 КАС України, судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з  ч. ч. 3, 4  ст. 112 КАС України,  у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону  та порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи визнання  відповідачем адміністративного позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим підлягає прийняттю судом та є підставою для постановлення рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги  позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, визнаються відповідачем, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею  документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження  відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Блок-1" на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 2971,99 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Комар Павло Анатолійович

19.10.2011