г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

                          Справа № 213/4780/24

Номер провадження  2/213/467/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року                                                        м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання – Бабейкіної Н.О., розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/4780/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з вищевказаним позовом до суду, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 січня 2024 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видав судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі однієї чверті його заробітку, щомісячно і до повноліття дитини. Відкрито виконавче провадження №73830352. Відповідач не сплачував аліменти, тому за період з 01 грудня 2023 року по серпень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 53 840,70 грн. Також рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2024 року з відповідача стягнуто аліменти на її утримання у розмірі частини всіх видів заробітку відповідача і до досягнення дитиною трьох років. Відкрито виконавче провадження №74595883. Відповідач не сплачував аліменти на її утримання, тому за період з 01 грудня 2023 року по серпень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 53 840,70 грн. Просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 35 190,00 грн та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її утримання в розмірі 35 190,00 грн.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

       В судове засідання сторони не викликались.

       Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

       Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

       Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

       У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

19 листопада 2024 року позовна заява надійшла до суду.

25 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.

28 листопада 2024 року отримано відповідь щодо зареєстрованого місця проживання сторін.

28 листопада 2024 року недоліки усунуто.

       29 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 10 січня 2024 року по справі №213/5876/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки-розрахунку, наданого відділом ДВС, заборгованість відповідача по аліментам у ВП №73830352 станом на 03 вересня 2024 року за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року складає 35 190,00 грн.

Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина, за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року складає 53 840,00 грн.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу дніпропетровської області від 22 березня 2024 року у справі №213/5877/23 із ОСОБА_2 на Користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу), щомісячно, і до досягнення сином трьох років.

Відповідно до довідки-розрахунку, наданого відділом ДВС, заборгованість відповідача по аліментам у ВП №74595883 станом на 03 вересня 2024 року за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року складає 35 190,00 грн.

Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на своє утримання за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року складає 53 840,00 грн.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст. 196 СК України.

Згідно з вимогами  ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

       Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді стягнення неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Тобто, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. Неустойка стягується з особи, яка винна у простроченні сплати аліментів.

       Оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів суду не надано, тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати насамперед інтересам позивачки та дитини.

Норма статті 196 СК України  не встановлює будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Зазначена правова позиція знайшла відображення в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зробила висновок щодо розрахунку пені на заборгованість зі сплати аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.

Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Водночас, розмір неустойки не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами (частина перша статті 196 СК України).

У постанові від 19 січня 2022 року, ухваленій у справі №711/679/21 Верховний Суд зазначив таке: формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Позивачкою надано розрахунок пені, суд перевіривши його, погоджується із сумою неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем на утримання дитини, яка за період згрудня 2023 року по серпень 2024 року складає 53 840,70 грн та на її утримання, яка за період згрудня 2023 року по серпень 2024 року складає 53 840,70 грн. Відповідачем власного розрахунку щодо пені суду не надано.

Суд відповідно до приписів статті 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог.

       Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачка просить стягнути неустойку з урахуванням вимог ст.196 ч.2 СК України.

        У зв`язку із задоволенням позову позивача, звільненої від сплати судового збору при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, та відповідно до розміру встановленого Законом України «Про судовий збір», який діяв станом на дату подачі позову до суду (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому подано позов) тобто в розмірі 1 211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 180, 196 СК України, ст.625 ч.2 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,13,128,141,223, 263-265, 268, 273, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

                                                    У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року у розмірі 35 190 (тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її утримання за період з грудня 2023 року по серпень 2024 року у розмірі 35 190 (тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту судового рішення – 27 січня 2025 року.

Суддя                                                                                О.В. Алексєєв