Справа № 22Ц-2636/2006 p.                      Головуючий  у  1   інстанції     Войнаренко Л.Ф.

Категорія 40                                                  Доповідач   у   2   інстанції Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 вересня    2006    року   колегія   суддів   судової  палати   в цивільних   справах Апеляційного суду   Київської області в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф., суддів:    Корзаченко І.Ф., Даценко Л.М., при секретарі  Зозулі Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та спеціалізованої медико-санітарної частини № 16 Міністерства охорони здоров»я України на рішення Вишгородського районного суду від 15 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до спеціалізованої медико-санітарної частини № 16 Міністерства охорони здоров»я України про стягнення доплати за роботу в зоні відчуження,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до спеціалізованої медико-санітарної частини № 16 Міністерства охорони здоров»я України про стягнення доплати в сумі 335080 грн. за роботу на території зони відчуження. Посилалася на те, що працює у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1999 року.

За роботу в зоні відчуження за період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року на підставі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 137 „Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів" вона має право одержувати доплату в 9-кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

Особам, які постійно працюють у зоні відчуження, премія за основні результати господарської діяльності нараховується у розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством і підпунктом 1 пункту 2 зазначеної постанови.

У період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року відповідач виплачував їй доплату що місячно в розмірі 118 грн. 80 коп. та премію на неї 50 % із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів № 836 від 26 липня 1996 року. Зазначеною Постановою на порушення ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено фіксований розмір доплат, а це суттєво звужує зміст та обсяг існуючих прав працівника на доплату. За період з 1 січня 2003 троку по 1 січня 2006 року їй не виплачено доплати та премії загальною сумою 335080 грн., яку позивачка просить стягнути з відповідача.

Рішенням Вишгородського районногго суду від 15 червня 2006 року позов  задоволено  частково.  Постановлено  стягнути  з  відповідача  на користь позивачки доплату до заробітної плати всумі 18378   грн. 79 коп. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга позивачки підлягає до задоволення частково, апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачці за роботу в зоні відчуження, необхідно проводити доплату в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

З таким висновком не можна погодитись, оскільки він не грунтується на законі.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні безумовного (обов»язкового) відселення провадиться доплата у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. ОСОБА_1 працює не в зоні безумовного (обов»язкового) відселення, а в зоні відчуження, тому висновок суду про проведення їй доплат у розмірі трьох мінімальних заробітних плат є необгрунтованим.

Згідно ч.З ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що ОСОБА_1 працює ІНФОРМАЦІЯ_1 в СМСЧ-16 МОЗ України у М.Чорнобилі з 1999 року і за роботу в зоні відчуження у період з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року щомісячно отримувала, пропорційно відпрацьованому часу, доплату в розмірі 118 грн. 80 коп. та премію 50 % відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 137 „Про доплати і компенсації особам,, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів" та від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосування цього Закону проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади.

Тому спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Оскільки позивачці проводились виплати відповідно до Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 137 та від 26 липня 1996 року № 836, то підстави для задоволення позову відсутні.

З урахуванням наведеного рішененя суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись   ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Апеляційну скаргу спеціалізованої медико-санітарної частини № 16 .Міністерства охорони здоров»я України задоволити.

Рішення Вишгородського районного суду від 15 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до спеціалізованої медико-санітарної частини № 16 Міністерства охорони здоров»я України про стягнення доплати за роботу в зоні відчуження.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку   до Верховного Суду України протягом двох-

місяців.