Судове рішення #18465236


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 20 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/17188/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17


час постановлення: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу                     

                                                  

за позовом          Слов’янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх

                       справ України в Донецькій області

до                      громадянина Російської Федерації ОСОБА_5

про                       про примусове видворення за межі України

Слов’янський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі – Слов’янський МВ ГУМВС України в Донецькій області, позивач)  звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (далі – відповідач) про примусове видворення за межі України та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період, необхідний для підготовки видворення за межі України у примусовому порядку, до 6 місяців.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні заходів, спрямованих на перевірку дотримання вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Правил в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, 06.04.2011 року був встановлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_5, який мешкає в Україні без реєстрації з 17.10.2006 року. 10.03.2010 року та 05.04.2011 року за порушення правил перебування іноземців в Україні відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності.11.03.2011 року відносно відповідача було прийнято рішення  про видворення за межі України та заборону в’їзду в Україну терміном до одного року. Проте, відповідач рішення Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про видворення за межі України не виконав, продовжує порушувати правила перебування іноземців в Україні, приймаючої сторони, підстав та коштів для подальшого перебування в Україні не має.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Відповідач у своїх письмових поясненнях просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 5).

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до України 19 липня 2007 року до сестри ОСОБА_3 у приватних справах, як зазначено в рішенні Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про видворення  за межі України громадянина Росії ОСОБА_5 від 11 березня 2010 року (а.с. 7).

На території України відповідач проживав за паспортом громадянина Російської Федерації НОМЕР_1, виданим ОУФМС Росії по м. Москві 05 травня 2007 року  (а.с. 6).

11 березня 2010 року Слов’янським МВ ГУМВС України в Донецькій області було прийнято рішення про видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 за межі України у термін до 01 квітня 2010 року з забороною в’їзду терміном до 1 року (а.с. 7).

Відповідач 11 березня 2010 року був ознайомлений з рішенням про видворення за межі України і заборону в’їзду з території України строком до 1 року та встановлення строку не пізніше ніж 01 квітня 2010 року залишити територію України, про що свідчить його підпис на зворотному боці рішення від 16 лютого 2011 року (а.с. 8).

Проте, на час подання позову територію України не покинув, що свідчить про ухилення від виконання рішення від 11 березня 2010 року.

Відомості про оскарження відповідачем рішення про видворення від 11 березня 2010 року в матеріалах справи відсутні.

11 березня 2010 року та 07 квітня 2011 року співробітниками Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області були складені протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5, на підставі цього відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 203  ч. 1 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення – штрафу, що підтверджується наданими представником позивача інформаційними картками про адмінправопорушення (а.с. 9, 10).

Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 порушив термін перебування на території України, який передбачено Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074, що відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» є порушенням іноземцями встановленого порядку перебування в Україні.

Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Рішення про видворення залежно від підстав приймають органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служби безпеки України відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно з частиною 5 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.

Орган внутрішніх справ може затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду, як передбачено частиною 7 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Суд зазначає, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття указаними органами рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Слов’янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення за межі України– задовольнити повністю.

Громадянина Російської Федерації ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  піддати адміністративному видворенню за межі території України в примусовому порядку до країни походження.

Повний текст постанови складений та підписаний 20 жовтня 2011 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація